Аналіз ліричного твору
Аналіз ліричного твору здійснюйте
за таким алгоритмом, визначаючи:
1. Настрій, яким пройнята поезія (веселий, сумний,
спокійний, бадьорий, оптимістичний).
2. Тему (мотив), ідею.
3. Жанри лірики (вірш, поезія, пісня, балада).
(Примітка: для
учнів 8-11-х класів:
–
жанри
архаїчної лірики (ода, гімн, дифірамб, епітафія, панегірик, псалми);
–
жанри
класичної лірики (ідилія, медитація, акровірш, шарада, каламбур, абетковий
вірш, шарж).
Учні даних класів визначають і вид
лірики (філософська, пейзажна, інтимна, громадянська, сатирична, релігійна)).
4. Поетичні образи та картини.
5. Тропи (епітети, порівняння, метафора) (для учнів 7-х
класів).
Для
учнів 8-11-х класів:
а) прості:порівняння, епітет, оксюморон;
б)
складні: метафора (уособлення, алегорія, символ), метонімія ( синекдоха,
гіпербола, літота, перифраз).
Даний алгоритм адресовано учням 7-го класу, оскільки вони ще не обізнані з
деякими питаннями теорії літератури, видами троп, особливостями художнього
синтаксису, особливостями віршування тощо.
Подаємо зразок розбору ліричного твору для 7-го класу.
Вечірня година
Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць в моє віконце.
Вже засвітились у небі зорі,
Усе заснуло, заснуло й горе.
Вийду в садочок та погуляю,
При місяченьку та й заспіваю.
Як же тут гарно, як же тут тихо,
В таку годину забудеш лихо!
Кругом садочки, біленькі хати,
І соловейка в гаю чувати.
Ой, чи так красно в якій країні,
Як тут, на нашій рідній Волині!
Ніч обгорнула біленькі хати,
Немов маленьких діточок мати,
Вітрець весняний тихенько дише,
Немов діток тих до сну колише (Леся Українка).
1. Настрій: веселий, бадьорий.
2. Тема: зображення краси українського села в місячну,
зоряну ніч.
Ідея: уславлення рідного краю – Волині, краса якого –
неповторна.
3. Жанр лірики: вірш; вид лірики: пейзажна.
4. Поетичні образи та картини: у вірші постають картини
українського села з білими хатками, пишними садками. Дані картини
вимальовуються за допомогою поетичних зорових образів сонця, місяця, зір,
слухових – соловейка, вітру.
5. Тропи: біленькі хатки, рідна Волинь, вітрець весняний;
порівняння: «Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати»;
метафора: сонце скотилось, заглянув місяць, заснуло горе, вітрець дише.
Учні 8-11-х класів, здійснюючи аналіз поезії за вищезазначеними пунктами
алгоритму, виконують додаткові завдання, з’ясовуючи:
6.
Особливості
віршування (метрику):
а) рима
(чоловіча, жіноча, дактилічна);
б) римування
(суміжне, кільцеве, перехресне);
в) віршовий
розмір ( а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей;
б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест).
7.
Особливості
строфічної будови.
(Різновид
строфи: моновірш, двовірш (дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс),
сонет, верлібр).
8. Особливості художньої лексики (авторські неологізми,
архаїзми, діалектизми, жаргонізми).
9. Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза,
асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора
(єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання,
запитання, оклик).
10.Фонічні
засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.
( Художня
фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).
Подаємо зразок розбору ліричного твору для 8-11-х класів.
Ти зрікся мови рідної
Ти зрікся мови рідної. Тобі
Твоя земля родити перестане,
Зелена гілка в лузі на вербі
Від доторку твого зів’яне!
Ти зрікся мови рідної. Заріс
Твій шлях і зник у безіменнім зіллі…
Не маєш ти на похороні сліз,
Не маєш пісні на весіллі!
Ти зрікся мови рідної. Твій дух
На милицях жадає танцювати.
Від ласк твоїх закаменіє друг
І посивіє рідна мати.
Ти зрікся мови рідної. Віки
Ти йтимеш темний, як сльота осіння.
Від погляду твого серця й зірки
Обернуться в сліпе каміння.
Ти зрікся мови рідної. Ганьба
Тебе зустріне на шляху вузькому…
Впаде на тебе, наче сніг, журба –
Її не понесеш нікому!
Ти зрікся мови рідної. Нема
Тепер у тебе роду, ні народу.
Чужинця шани ждатимеш дарма –
В твій слід він кине сміх-погорду!
Ти зрікся мови рідної…(Д.Павличко).
1. Настрій: сумний.
2. Тема: гнівне звернення до людей, які зрікаються своєї
мови, і зображення покари, що на них чекає в майбутньому.
Ідея: осуд тих людей, які зрікаються найціннішого
духовного скарбу – мови.
3. Жанр: вірш; вид лірики: громадянська.
4. Поетичні образи та картини: образ людини-зрадника та
відступника, що без мови втрачає свою духовну сутність.
5. Тропи: прості (епітети: мова рідна, зелена гілка, сліпе
каміння, шлях вузький; порівняння («…ти йтимеш темний, як сльота осіння»,
«впаде на тебе, наче сніг, журба»; складні (метафора (персоніфікація): земля
родити перестане, серця й зірки обернуться в каміння, впаде журба, дух на
милицях жадає танцювати).
6. Особливості віршування:
рима: чергування чоловічої та жіночої рим;
римування: перехресне (абаб);
віршовий розмір: п’ятистопний ямб.
7. Строфіка: катрен (чотиривірш).
8. Поетичні фігури: інверсія («Заріс твій шлях…», «Від ласк
твоїх закаменіє друг і посивіє рідна мати»); анафора («Ти зрікся мови рідної»);
асиндетон («Не маєш ти на похороні сліз, не маєш пісні на весіллі»).
9. Фонічні засоби: алітерація (повторення приголосного звука
зу
першій та другій строфах: «Ти зрікся мови рідної. Заріс твій шлях і зник у
безіменнім зіллі»); асонанс (повторення голосного звука у в п’ятій строфі:
«Ганьба тебе зустріне на шляху вузькому…Впаде на тебе, наче сніг, журба – її не
понесеш нікому»). Дані засоби використані з метою посилення інтонаційної
виразності твору.
Складні випадки
наголошування слів
Наголос
на 1-му складі:
бóвтати, бýдемо, вíрші, вíльха, вúпадок, врóзліт, грóшей, дóгмат, дóнька, дрóва, жéвріти, зáгадка, зáмолоду, зóзла, кúдати, кóлесо, кóлія, кýрятина, óлень, нáчинка, пíдлітковий,
пóдруга, пóказ, пóмилка, прúповідка, прúчіп, прúятель, рáзом, рéшето, рéмінь, рúнковий,
рóзвідка, рóсяний,
спúна, хáос, цáрина, немає чáсу, цéнтрнер, щúпці, фóльга, я́ловичина.
Наголос
на 2-му складі:
абú де, абúяк, абúколи,
аджé, анíж, борóдавка, вітчúм, везлá, вимóва, вимóга, генéзис,
граблí, гуртóжиток,
дичáвіти, добУток, допíзна, дочкá, експéрт, жадáний, завдáння, засýха, зокрéма, зубóжіти, зубóжілий,
індýстрія, іржáвіти,
квартáл, кінчúти, корóмисло, літóпис, мерéжа, налúгач, ненáвидіти, новúй, обрýч, оптóвий, отáман, перéбіг подій, перéпис, перéпустка, пізнáння, позáторік, подýшка,
покрóва, правóпис,
просíка, рондó (шрифт),
рубéль, рукóпис,
руслó, фартýх, фенóмен, чорнóзем, чорнóслив,
шофéр, щавéль.
На
3-му і 4-му складі:
асиметрíя, беремó, болотúстий,
бюлетéнь, бюрокрáтія,
валовúй, веретúно,
ветеринáрія, диспансéр, запитáння, ідетé, ідемó, інженéрія, каталóг, кіломéтр, кропивá, кулінарíя, металýргія, медикамéнт, мозолóстий,
навчáння, наздогáд, нафтопровíд, некролóг, низинá, одинáдцять, осокá, плугатáр, порядкóвий, псевдонíм, розв’язáння, рукопúсний,
сільськогосподáрський, симетрíя, сирокопчéний, сторінкú (множина), черговúй, урізнóбіч, урочúстий, щодобовúй, фаховúй, ясинóвий.
Подвійний
наголос:
алфáвíт, веснЯнúй, вúсíти, дóговíр, жáлó, зáвждú, клáдовúще, назáвждú, пéрвíсний, пóмúлка, правóпúсний, прóстúй, рóзбíр, слíзьмú.
Два
наголоси у словах:
рáботоргíвля, привáтнорабовлáсницький.
Неправильно - правильно
http://nepravylno-pravylno.wikidot.com/allhttp://nepravylno-pravylno.wikidot.com/all
http://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/theacher/sus_dusct/drachid/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8/%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8.htmhttp://intranet.tdmu.edu.ua/data/kafedra/theacher/sus_dusct/drachid/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%9D%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%96%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8/%D0%9D%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%B8.htm
Технологічні карти
Анкета літературного героя
1.Знайомство з героєм (хто? звідки? якого
роду? чим займається?).
2. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний.
3. Чи є прототип?
4. Портрет героя ( відповідність його внутрішньому світу).
5. Характер персонажа (у розвитку чи епізодично).
6. Соціальне значення героя.
7. Проблеми, які порушує автор через цей образ, їх актуальність.
8. Психологія характеру ( духовне багатство, моральна краса чи потворність).
9. Місце і роль персонажа в сюжеті. Як пов'язаний з іншими героями ( кармічним
(життєвим), емоційним, духовним зв'язком)?
10. Мова як засіб самовираження героя.
11. Ставлення до нього автора й інших дійових осіб.
12. Моє сприйняття героя, над чим змусив замислитись.
Паспорт
літературно-художнього твору
1.Історія створення---------------------------------------------------
2.Тема--------------------------------------------------------------------
3.Проблематика--------------------------------------------------------
4.Ідейна спрямованість твору і його емоційний пафос-------
5.Жанрова своєрідність-----------------------------------------------
6.Основні художні
образи ------------------------------------------
7.Центральні персонажі--------------------------------------------
8.Сюжет й особливості будови конфлікту-----------------------
9.Пейзаж, портрет, діалоги й монологи персонажів, інтер'єр----------------------------------------
10.Мовна
побудова твору (авторський опис, оповідання, відступи,
міркування)---------------
11.Композиція сюжету й окремих образів,
а також загальна а побудова твору------------------------
12.Місце твору в творчості письменника, в історії національної та світової
літератури.-----------
Схема аналізу епічного твору
1. Короткі
відомості про автора
твору----------------------------
2.
Історія написання та історія видання--------------------------
3. Жанр (повість, оповідання, новела,
нарис, комедія, драма-казка, власне драма тощо)----------------
4.
Життєва основа (ті реальні факти, які стали поштовхом і матеріалом для
твору)---------------------
5. Тема
твору------------------------------------------------------------
6. Ідея
(головна думка)-----------------------------------------------
7. Проблематика твору------------------------------------------------
8. Композиція твору та особливості сюжету---------------------
9. Роль позасюжетних елементів (авторських відступів, описів,
епіграфів, присвят, назви твору…
10. Система образів, їх роль у розкритті проблем твору------
11. Мовностильова своєрідність твору (на рівні лексики, тропів, синтаксичних фігур, фоніки, ритміки)-------------------
12. Підсумок
(художня вартість твору, місце його в доробку автора та в літературі загалом
тощо) -
Нотатки про епічний твір
1.Автор та назва
твору------------------------------------------------
2.Жанр (епопея, роман, повість, оповідання, новела)----------
3.Інше жанрове
визначення---------------------------------------
4.Історична доба зображених
подій----------------------------
5.Твір прозовий
чи віршований-------------------------------------
6.Основні
персонажі--------------------------------------------------
7.Суть конфлікту-------------------------------------------------------
8.Сюжет
або ключові епізоди---------------------------------------
9.Особливості художньої
мови-------------------------------------
10.Тема. 11. Ідея----------------------------------------------------
12. Чим приваблює твір?--------------------------------
Схема аналізу драматичного
твору
1.
Короткі відомості про автора------------------------------------
2. Історія написання та історія
видання---------------------------
3. Жанр
(повість, оповідання, новела, нарис, комедія, драма-казка, власне драма тощо)----------------
4. Життєва основа (ті реальні факти, які стали поштовхом і матеріалом для
твору)----------------------5. Тема
твору------------------------------------------------------------
6. Ідея
(головна думка)-----------------------------------------------
7.
Проблематика твору------------------------------------------------
6. Композиція
твору---------------------------------------------------
7. Особливості сюжету-----------------------------------------------
7. Роль позасюжетних
елементів (авторських відступів, описів, епіграфів, присвят, назви твору тощо)-------------------
8. Система
образів, їх роль у розкритті проблем твору--------
9. Мовностильова
своєрідність твору (на рівні лексики, тропів,
синтаксичних фігур, фоніки, ритміки)-------------------
10. Підсумок (художня вартість твору,
місце його в доробку автора та в літературі загалом тощо)--
Схема аналізу ліричного
твору
1. Короткі відомості про автора, назва твору-------------------
2.
Історія написання і видання твору -----------------------------
3.
Жанр твору (пейзажна, громадянська, інтимна
(родинна), релігійна лірика тощо)--------------------
4. Провідний мотив
твору-------------------------------------------
5. Композиція
твору (в ліричному творі сюжет відсутній, натомість увага зосереджується на
певному почутті; виділяють такі композиційні етапи почуття:
а)
вихідний момент у розвитку почуття--------------------------
б) розвиток почуття---------------------------------------------------
в) кульмінація
(можлива)--------------------------------------------
г)
резюме, або авторський висновок)------------------------
6.
Ключові образи твору (найчастіше визначальним у ліриці
є образ ліричного героя - це умовна дійова особа, думки й почуття
якої розкриваються у ліричному творі)----------------
7.
Мовні засоби, які сприяють емоційному
наснаженню твору (йдеться про лексику, тропи,
фігури)----------------------
8. Версифікація твору (рими, спосіб римування,
віршовий розмір, вид строфи), її роль у розкритті провідного мотиву--
9.
Власні роздуми над прочитаним,
враження від твору------
«Аналіз поетичного твору»
І. Загальні питання:
1.Назва твору, ім’я автора,назва
збірки, складовою якої є вірш
2.Рік написання та видання.
3.Поштовх для створення твору-
4.Кому присвячений.
5.Наявність епіграфа, його значення---
ІІ. Теоретичні, літературні питання:
1.Напрям, якого стосується вірш.
2.Жанр.
3.Тема.
4.Ідея.------
5.Рима
чи її відсутність
.6.Види рими.-----------------------------
7.Розмір
вірша.
8.Строфіка.------------------------------------------
9.Художньо-зображальні
мовні засоби. Бібліографія----------
ІІІ. Культурологічні питання:
1. Українознавчі
аспекти--------------------------------------------
2.Наявність музичного
супроводу---------------------------------
4.Думки митців та критиків.
Власна думка---------------------
Щоденник художнього твору
1. Життєва основа та історична
епоха.
2.Історія
створення-----------------------
3.Жанр.
4.Тема
твору (мотив).
5.Ідея(основна
думка твору)---------------------
6.Проблематика
(сукупність проблем, порушених у творі)-----------------------
7.Сюжет (те, що
відбувається у творі, і те, як воно відбувається, основні події, вчинки і конфлікти, характерні для малих епічних форм) або
-----------
8.Сюжетна
лінія (ряд подій та вчинків,через які розкрито формування характерів,
історія життя персонажів, характерне для великих епічних форм)-
9.Елементи сюжету: А) Експозиція (введення в
дію)------------------------------
Б) Зав’язка (початок руху
сюжету)----------------------------------------------------
В) Розвиток дії-----------------------------------------------------------------------------
Г) Кульмінація (момент найвищої напруги дії, вершина
конфлікту)----------
Д) Розв’язка (заключний момент у розвитку дії
художнього твору)-----------
8.Композиція
(побудова художнього твору): А) Частини, розділи--------------
Б) Епіграф, пролог, епілог (їх
значення)---------------------------------------------
9.Система образів-------------------------------------------------------------------------
10.Художні засоби (стиль
твору)------------------------------------------------------
11.Художні особливості(пейзаж,внутрішні монологи,опис,тип
оповіді (від якої особи йдеться)----
12.Власне ставлення до художнього
твору------------------------------------------
Схема характеристики художнього образу-персонажа
І. Місце персонажа
в системі образів твору---------------------
ІІ. Характеристика персонажа як
певного соціального типу.
1.Соціальне й
матеріальне становище---------------------------
2.Зовнішній вигляд---------------------------------------------------
3.Своєрідність
світосприймання й світогляду, коло розумових інтересів, схильностей і звичок:
- характер діяльності й основних життєвих
устремлінь;-----
- вплив на навколишнім (основна сфера, види й
типи впливу)
4.Область
почуттів:
- тип ставлення до
оточуючого-----------------------------------
- особливості внутрішніх
переживань---------------------------
5.Авторське
ставлення до персонажа------------------------------
6.Які риси
особистості героя виявляються в творі:
- за допомогою портрета--------------------------------------------
- в авторській
характеристиці-------------------------------------
- через характеристику інших дійових
осіб--------------------
- за допомогою передісторії або
біографії----------------------
- через ланцюг
учинків---------------------------------------------
- у мовній характеристиці------------------------------------------
- через "сусідство" з іншими персонажами---------------------
- через навколишнє оточення--------------------------------------
ІІІ. Яка суспільна проблема привела автора до створення
даного образу
Анкета літературного
героя
1. Ім’я героя,назва
твору--------------------------------------------
2. Вік----------------------------------------------------------------------
3. Місце народження або
проживання-----------------------------
4.
Родина-----------------------------------------------------------------
5. Соціальний статус (походження)-------------------------------
6. Рід занять (професія, захоплення,
навчання)------------------
7. Зовнішній
вигляд---------------------------------------------------
8. Риси характеру (позитивні чи
негативні)----------------------
9. Вчинки та їх мотивація--------------------------------------------
10. Друзі та знайомі, громадянська
активність------------------
11. Авторська позиція щодо
героя---------------------------------
12.Власна думка про літературного
героя. Чи хотів (ла) мати такого друга?
Інтерв’ю
з героєм твору
1.Назвіть своє ім’я.
2. З якого твору Ви прийшли до нас у гості?
3. Чи згодні Ви зі своєю роллю у творі? Чому?
3. Як Ваш образ впливає на тему та проблематику твору?
4.Чому Ви здійснюєте вчинки саме такі…?....
5. Що спонукало
Вас до прийняття такого… рішення? Чи могли б Ви вчинити по-іншому?
6. Ваші симпатії належать таким особам у творі…. Чим це
умотивовано? Чому вони особливі?
7. Як би Ви сформулювали головну мету свого життя?
8.Чи є проблеми, які Ви не вирішили? Яка причина?
8. Що б Ви порадили читачам твору і Вашим шанувальникам ?
Портфоліо літературного героя
1.
Прізвище
та ім’я.
2.
Місце
проживання ( факти з твору).
3.
Соціальний
статус (родина, походження).
4.
Освіта,
професія, заняття.
5.
Світоглядні
позиції, переконання.
6.
Основні
віхи життя, що вплинули на світогляд, вчинки.
7.
Друзі,
знайомства, коло інтересів.
8.
Основні
критерії самооцінки. Вплив інших осіб на
героя.
Характеристика
літературного героя
«Проскрустове ложе»
Проскур (з гр.. –розтягнути) – прізвисько
розбійника Полипемона, котрий кожного, хто потрапив до нього, укладав на ложе :
тим, для кого воно було завеликим, він витягував ноги, у тих, кому замале
відрубував. Звідси й пішов вираз «прокрустове» ложе», тобто мірка, під яку
підганяють те, що не піддається виміру.
Зображення героя,
риси характеру, позитивне, негативне, думки й почуття, вчинки, визначні події
життя, враження оточення.
Образ Ничипора Вареника
Якості
|
Позитивні
|
Негативні
|
Зовнішність
|
||
Риси характеру
|
||
Думки й почуття
|
||
Вчинки
|
||
Визначні події
|
||
Враження оточення
|
МОНОФОН
Самотній
сад
Сипле, стелить
сад самотній
Сірий смуток –
срібний сніг,
Сумно стогне
сонний струмінь,
Серце слуха
скорбний сміх.
Серед саду
страх сіріє.
Сад солодкий
спокій снить,
Сонно сиплються
сніжинки,
Струмінь
стомлено сичить.
Стихли струни,
стихли співи,
Срібні співи
серенад,
Срібно
стеляться сніжинки
Спить самотній
сад .
Перший поцілунок
Популярному поету
Павлу Петровичу Подільчаку прийшло
поштою приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, - писав поважний
правитель Підгорецького повіту Полікар Пантелеймонович Паскевич, - погостюйте,
повеселитесь». Павло Петрович поспішив,
прибувши першим поїздом. Підгорецький палац Паскевичів привітно прийняв
приїжджого поета… Поет побачив панночку… Прогулюючись по парку, пара присіла
під порослим плющем платоном… Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися,
пригорнулися. Почувся перший поцілунок…»
Діаманта
Діаманта – віршована форма із семи рядків, перший і останній із яких – поняття з протилежним значенням.
1. Тема (іменник).
2. Означення (2 прикметника).
3. Дія (3 дієприкметника).
4. Асоціація (4 іменника).
5. Дія (3 дієприкметника).
6. Означення (2 прикметника).
7. Тема (іменник).
Приклад:
1. Лукаш.
2. Талановитий, чуйний.
3. Замріяний, закоханий, зламаний.
4. Кохання, боротьба, щастя, зрада, наука.
5. Працьовитий, сумуючий, мріючий.
6. Нещасливий, покараний.
7. Примара.
Твори у жанрі реклами
Реклама (від фр. reclame, від лат. reclamo ― викрикую).
1) Інформація про споживчі властивості товарів
ті різних видів послуг з метою їх реалізації, створення попиту на них;
2) розповсюдження
відомостей про особу, організації, твори літератури та мистецтва і таке інше з
метою створення їх популярності.
Реклама ― головний
елемент маркетингу. У неї дуже багато спільного з пропагандою книги. Але книжна
реклама в основному апелює до індивідуальних здібностей читача, до емоцій.
Твір-реклама для учнів
новий жанр. Як навчити дітей створювати рекламу книги? Спершу треба ознайомити
їх з тлумаченням цього слова, яке наводиться в різних довідниках, і виявити
головне, основне значення.
Головне – донести до учнів основну мету
реклами ― створення попиту, популярності того, що рекламується.
Звернути увагу на текст реклами, лексику,
синтаксис, бо висловлювання в цьому жанрі відрізняється від інших тем, що воно
звернене до певного кола осіб, тому в даному тексті повинні бути названі ті
люди, кому адресована річ або предмет. І якщо зміст тексту носить рекомендуючий
характер, то і дієслова у такому висловлюванні вживаються у 2 особі множини або
в 1 особі однини. Синтаксис характеризується короткими фразами. І найголовніше ― зуміти 3-4
реченнями розкрити сутність того, що рекламуєш.
Для того, щоб діти
навчилися створювати реклами, на початковому етапі рекомендується провести
аналіз готових реклам. Наприклад:
1.
Пані та панове!
Тільки у нас ви зможете придбати цю книгу,
красиво та оригінально оформлену!
З неї ви дізнаєтеся про незвичайне кохання
Руслана та Людмили, про молодого хана Ратміра, про казкових персонажів Фінну та
Наїну! Це нове видання поеми О.С.Пушкіна «Руслан та Людмила».
Поему видано до 200-річчя з дня народження
великого поета.
Ми чекаємо вас за адресою: м. Кременчук, вул.
Ленігна, 123, книжковий магазин «Книголенд».
Працюємо щодня. Телефон для довідок: 2-34-54
2.
До уваги ділових
людей!
Чи всі з вас знають закони підприємницької
діяльності? Зверніться до книги великого російського та українського
письменника Миколи Васильовича Гоголя «Мертві душі», яка вийшла у 1842 році.
Вона розвине ваш економічний розум! Програма з
економіки представлена у вигляді логічних задач: «Бережи та накопичуй копійку»,
«Заклади у казну», що у перекладі на сучасну мову означає «заклади до банку».
Ця книга навчає логічно мислити, дає знання з
предмету «Ринкова економіка». Програма спілкування, викладена у книзі ,
допоможе вам налагодити зв’язки, встановити особистісні відносини , і у цьому
вам стане у пригоді закон «Спілкуйся з тими. Хто був би корисним!». Книга дає
основи психології спілкування, навчить умінню вести ділові зустрічі.
Придбайте книгу Гоголя «Мертві душі» і
пам’ятайте слова великого письменника: «Книги ми купуємо і не шкодуємо на них
коштів, бо їх потребує душа, і вони йдуть їй на внутрішню користь».
Для аналізу пропонуються
такі питання:
1. Про що цей
текст? З якими відомостями він нас знайомить? Кому він адресований?
2. Який обсяг
тексту? Як подана в ньому інформація?
3. Зверніть увагу
на назви, заголовки. Чим вони вас приваблюють?
4. Проаналізуйте
синтаксис. Які речення за метою висловлення частіше зустрічаються? Дієслова
якої особи частіше використовуються у текстах?
При навчанні писати реклами можна
використовувати і такий прийом, як розігрування міні-сценки. Групі учнів 7
класу було запропоновано скласти невеличку сценку, яка могла б стати рекламою
твору О.С.Пушкіна «Пісня про віщого Олега». От яку сценку склали діти:
Містер Холмс: Доктор Ватсон, куди ви зникаєте вечорами?
Доктор Ватсон: Читаю, друже, читаю.
Містер Холмс: Хто ж Вас так зацікавив?
Доктор Ватсон: Російський геній ― Пушкін.
Містер Холмс: Це йому у цьому році виповниться 200 років з
дня народження?
Доктор Ватсон: Так, мій дорогий друже. Цікавлюся історією Русі. Потрапила мені до рук
одна цікава книжка ― «Пісня про віщого Олега». Десять разів перечитував.
Постійно ношу із собою.
Містер Холмс: Що, так цікаво?
Доктор Ватсон: Як? Ви її не читали? О! Багато втратили! Я рекомендую. Думаю, що вона
зацікавить Вас!
При складанні реклами
велику допомогу надає пам’ятка.
Пам’ятка
Як складати рекламу
1.
Уважно перечитай твір, який вибрали для реклами.
2.
Прочитай додаткову літературу про даний твір.
3.
Поміркуй над тим, до яких переваг книги ти б
хотів привернути увагу читача, які аргументи наведеш у доказ.
4.
Подумай над заголовком. Він повинен бути
інтригуючим, викликати інтерес.
5.
Почати рекламу ти можеш з цитати, короткого
опису сюжету тощо.
6.
Усе найважливіше, про що хочеш сказати читачеві,
повинно бути на початку та в кінці реклами.
7.
Пам’ятай: у невеликих рекламах повинно бути не
більше 3 абзаців. Якщо ж зміст потребує більшого об’єму, уведи підзаголовки.
8.
Працюючи над рекламою, прагни до точності,
емоційності, образності мови. Уникай великої кількості термінів.
9.
Зверни
увагу на роль ілюстрацій як доказ переваг книги, яку рекламуєш.
Учні відчувають труднощі, коли створюють початок
своєї роботи. Щоб полегшити роботу, можна дати такі поради:
ü Коротко освітити
проблематику книги, звернувши увагу на тій проблемі, яка прозвучить у темі
твору.
ü Можна почати з
риторичних питань про кохання, честь, подвиг тощо.
ü Можна помістити
відомості про автора, про те, як велася робота над твором.
ü Пов’язати вступ
з ювілеєм письменника.
Основна частина ― це логічний роздум, система тез та
аргументів, ланцюжок послідовних висновків з теми. Головне в рекламі ―
зацікавити читача.
ü У творі в жанрі
реклами не треба аналізувати епізоди. Треба тільки натякнути на події, що
необхідні для розкриття теми, та дати їм оцінку.
ü Рекламу прикрасять
найбільш яскраві цитати з тексту, важливі для розкриття теми, але вони не
повинні бути великими.
ü Можна давати не
тільки свою власну оцінку тій чи іншій проблемі, але й наводити думку з того чи
іншого приводу відомих критиків. Тим самим примушуючи читача самому розібратися
у проблемах.
ü Недоцільно
переказувати текст чи окремі епізоди. Це зробить рекламу об’ємною та
громіздкою.
Реклама має велике
пізнавальне та виховне значення. Реклами поділяються на великі та маленькі.
Мета маленьких реклам ― привернути увагу до книги, письменника, а великі
реклами передбачають уміння учнів аналізувати твори, виокремлювати проблеми, що
поставлені автором у творі, робити висновки, виокремлювати переваги вказаної
книги, наводити аргументи для доказу. А найголовніше у змісті твору ―
пропаганда поданої книги чи творів. Спостереження свідчать про те, що з
написанням великих реклам учні справляються успішніше, якщо спочатку засвоять
правила написання маленьких реклам.
Цікавим є завдання на
створення реклами для групової роботи. Клас поділено на 5 груп, кожна з яких
отримує завдання - скласти свою частину
реклами «Пісні про віщого Олега» О.С.Пушкіна. Наприклад:
1 група ― скласти вступ
реклами;
2 група ― частину про
образ Олега;
3 група ― частину про образ волхва;
4 група ― частину про
коня;
5 група ― закінчення
реклами.
На виконання цього
завдання відводиться 15 хвилин. Потім кожна група зачитує свою частину, а решта
слухає та виправляє допущені помилки.
Після аналізу кожна
група доопрацьовує свою частину, виходить колективна реклама. Потім
пропонується самостійна робота над схожою рекламою.
Під час процесу навчання
написання твору-реклами рекомендується враховувати адресність, тобто якій
категорії людей ми пропонуємо придбати або прочитати той чи інший твір. Можна
запропонувати скласти коротку рекламу на твір Ф.М.Достоєвського «Злочин та
кара» адресовану батькам, сусідам, учням, широкому загалу читачів.
Резюме
Резюме — це документ, у якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність і професійні успіхи та досягнення особистості, яка його складає. Якщо автобіографія чітко констатує факти та описує певні етапи життєвих періодів, то резюме окрім цього повинно ще й “похвалити” того, від чийого імені воно написане. Мета резюме – вигідно “продати” себе. Бо ж найважливішою метою написання резюме є успішне та бажане працевлаштування. Проте не варто забувати, що похвали мусять бути виваженими, об’єктивними та правдивими. Якщо, наприклад, ви написали, що є комунікабельним та легко працюєте у великому колективі, то посаду з відповідними аспектами вам і запропонують, але потім (у разі неправдивих свідчень) виявиться, що ви панічно боїтеся великої кількості людей та із великими зусиллями йдете на комунікативний контакт, то ця робота залишиться за вами ненадовго.
Узагалі не встановлено якихось суворих вимог щодо розташування реквізитів резюме, але одним з найпоширеніших є зразок, коли подається:
1. Назва документа.
2. Прізвище, ім`я та по-батькові особи, яка складає резюме.
3. Мета складання резюме.
4. Досвід роботи.
5. Освіта.
6. Знання мов.
7. Контактний телефон.
1. Назва документа.
2. Прізвище, ім`я та по-батькові особи, яка складає резюме.
3. Мета складання резюме.
4. Досвід роботи.
5. Освіта.
6. Знання мов.
7. Контактний телефон.
Може бути й інший варіант розміщення реквізитів: спочатку називається посада, яку ви обіймаєте зараз, потім у зворотному хронологічному порядку перераховуються посади, які ви обіймали до цього, а в кінці зазначається освіта.
Основна вимога до такого документа – вичерпність потрібних відомостей і лаконізм викладу.
Життєвий і творчий шлях Т. Шевченка
Приклади есе
Освіта
З точкою зору, що освіта створює відмінності між людьми, я згоден. Люди різного рівня та профіля освіти дійсно відрізняються один від одного. Але я не хочу багато говорити на тему, що освічена людина краще, ніж неосвічена. Я не вважаю, що той, хто закінчив університет, як людина буде краще, ніж той, хто закінчив одну школу.
Люди різні зустрічаються. Я так гадаю, що не всі відмінники досягають в житті успіху, не всі магістри вузів розумніші за інших. Є цікаві особистості, які просто не мали можливості отримати вищу освіту. Яким довелося працювати, наприклад. Або чиї батьки не мали змоги не тільки оплатити контракт у вузі, але й допомогти прожити під час навчання.
Але освіта все ж відіграє велику роль в житті людини. В залежності від того, що людина вивчає, чим цікавиться, складається її особистість. Хтось буде добре розумітиися на техніці, але писати з помилками. Хтось вивчить напам'ять всі вірші Рильского, але ніколи не зрозуміє, як працює економіка країни.
Чому люди найчастіше прагнуть отримати вищу освіту? По-перше, вона розвиває більш-менш різнобічну особистість, яка вміє не тільки виконувати роботу, але й мислити. Деякі люди навітьздобувають університетську освіту «для загального розвитку», а потім за фахом не працюють. І звичайно, вища освіта дає великі можливості при влаштуванні на роботу, при занятті керівних посад. Вища освіта також більш престижна, воно підвищує статус людини в суспільстві.
Коло спілкування, тобто ті люди, з якими разом вчишся, теж визначають багато чого в житті. У тих, хто навчався в медичному інституті, й тих, хто закінчив торговельний технікум, буде різне коло спілкування. Швидше за все, це будуть різні знайомі, друзі, різні зв'язки, цінності та уподобання. Навіть жарти під час дружніх зустрічей, у них, швидше за все, будуть різними, незрозумілими іншим.
Всі ми виберемо різну освіту. Різний профіль: хтось стане робочим, а хтось вчителем. Різний рівень: хтось стане доктором наук, а хтось після школи не захоче більше вчитися взагалі. Тому в майбутньому ми всі станемо різними особистостями та знайдемо людей, близьких до себе за життєвими вподобаннями.
Цікавим прикладом есе, написаним у формі «сократівського діалогу» (або у формі «запитання – відповідь»), є робота М. Бачмаги з м. Львова.
– У мене до тебе є дивне запитання, але ти все ж спробуй на нього відповісти.
– Ну, спробую.
– Ти – людина?
– Дійсно, дуже дивне запитання. Невже ти не бачиш перед собою мене – людину?
– Так, я бачу тебе, але чи впевнений, що ти насправді – людина?
– Ти справді дивний?
– Вчора я серйозно задумався над цим.
– І якого ти дійшов висновку?
– Я не маю сумніву в тому, що ми з тобою Homo sapiens, але чи не здається тобі, що наші права утискаються, принижуючи нашу гідність?
– Ну, не знаю. Я про це якось не думав.
– Впевнений, що коли тебе надто це образить, то і ти над цим задумаєшся.
– А що сталося?
– Сьогодні ще нічого, але пам’ятаєш той випадок, коли ми ввечері верталися додому після футболу?
– Таке забудеш. Нас трьох тоді зупинила міліція. І чого?
– Як це чого? Вони ж нам чітко сказали: «Пацани, – гроші, або цілими ваші батьки вас не побачать».
– Так, але якби ми були п’яні, або що. Шкода, що ми їм не віддали ті 10 гривень. Обійшлося б без синців і поламаних ребер.
– Так. До речі, ти не знаєш, як там Він? Його вже виписали з лікарні? Тому я і питаю, чи ти відчуваєш себе людиною. В Конвенції про захист прав людини та основних свобод сказано, що «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню». А Україна, до речі, ратифікувала цю Конвенцію. А те, як з нами поводилась міліція…
– …принизило мою гідність.
– Мене теж це принизило. Але це таке. А ти пам’ятаєш справу Онопрієнка?
– Звісно, але ти це до чого?
– Якщо я не помиляюся, то в тій же Конвенції сказано, що кожен вважається невинним у скоєнні правопорушення, поки не буде доведено протилежного. А наш Президент у інтерв’ю назвав Онопрієнка винним ще перед остаточним рішенням суду.
І не ми з тобою у розмові, а сам Президент у інтерв’ю по телебаченню, а це говорить саме за себе. І якщо вже ми торкнулися загальнодержавних справ, то згадаймо вибори Президента України 2004 року.
– Ти хочеш сказати про те, як одна з найцікавіших рубрик нашої улюбленої газети не виходила на її шпальтах два тижні перед проведенням виборів тільки через те, що її автор писав про негативні сторони політики всіх кандидатів?
– Так, але не тільки. Діджея однієї місцевої радіостанції керівництво послало у відпустку через те, що він у прямому ефірі вказав на негативні сторони кандидата з найбільшими шансами на перемогу. А ще студентів академії змусили прийти на зустріч з цим кандидатом. Хто не прийшов, тому не зарахували заліків.
– І це в нас називається правом на свободу вираження поглядів. Тепер ти розумієш моє питання. І як ти тепер на нього відповіси?
– Я відповіді не зміню. Я – людина, ніхто не зможе цього заперечити.
– Так, але ти не заперечуєш, що твої права в нашій державі порушуються, і випадковостями ці порушення назвати важко. Це скоріше нагадує політику, спрямовану на приниження твоєї гідності.
– І цього я не заперечую. Але скажи мені, хто як не ми повинні відстоювати свої права і свою людську гідність?
– Невже ти захищаєш тих кондукторів, які, штрафуючи за безбілетний проїзд, обзивають порушника останніми словами; посадових осіб, які використовують службове становище для власних вигод, одним словом, людей, які так чи інакше утискають наші права?
– Ні, я хочу сказати, що…
– Я знаю. Ти хочеш сказати, що я мушу щодня виборювати право на свободу слова, гідне поводження та ще безліч прав, які мають надаватися мені беззастережно і за які я не повинен боротися?
– А ти, в свою чергу, хочеш, щоб всі твої права, гарантовані Конвенцією, автоматично почали виконуватися з дня ратифікування її Україною? А згадай, скільки років нашій державі? Точно, вісімнадцять. А чи мали якісь права і свободи наші з тобою батьки ще п’ятнадцять років тому? Так, майже ніяких. І як ти думаєш, чи звикли вони до того, що свою гідність можна захистити через суд? А саме це – найважливіше. Я зовсім не виправдовую правопорушення як з боку держави, так і з боку окремих осіб. Але ми не зможемо їх припинити самими словами, а от судовими позовами — інша річ. Ми з тобою говорили про той випадок з міліціонерами. Але ж ми не подали на них в суд, і вони залишилися непокараними і зможуть зробити таке ще і ще раз. Але якби ми оскаржили їхню поведінку, то вони, мабуть, не повторили такого, а їхній приклад застеріг би інших. І так у всьому. Ніхто за нас не зробить нашу державу правовою не на папері, а в реальному житті. Тільки наша ініціатива всіх разом – як громадян і кожного зокрема – як особистості, зможе змінити ситуацію.
– А як щодо правопорушників?
– Звичайно, вони повинні бути покарані і будуть, якщо ми цього справді схочемо. Я відповів на твоє запитання?
– Так. Ми – люди і це — незаперечний факт. А от чи дозволимо ми порушувати наші права, покаже час і наша ініціатива.
Неправильно - правильно
Довідник з українського слововживання М.Волощак
Як зробити ідейно-художній аналіз вірша
Провести аналіз ліричного твору не дуже просто, оскільки багато
що залежить від особистого суб’єктивного сприйняття поезії. Тим не менш,
існують певні схеми
аналізу, які допомагають
більш чітко структурувати аналіз. Єдиної схеми або плану аналізу віршованого
тексту немає, але в будь-якому випадку він повинен показувати, наскільки добре
і глибоко читач зрозумів вірш.
Починаючи працю над
твором, вкажіть автора, назву вірша, дату його написання. Якщо потрібно,
вкажіть декілька подій з життя поета, які вплинули на створення аналізованого
вірша.
Вкажіть тему вірша.
Запитайте себе: «Про
що говорить поет у цьому творі?» Віршовані твори можуть бути про любов, патріотизм, громадянську
позицію. Деякі описують пейзажі і красу природи; інші є роздумами на
філософські теми.
Крім теми, іноді потрібно
визначити також ідею
або головну думку твору(чи
мотиви). Подумайте, що саме доносить до читача поет, яке «послання» криється в
його словах. Основна думка відображає ставлення поета до написаного, вона є
ключовим фактором для істинного розуміння літературного твору. Якщо автор твору
торкнувся відразу кілька проблем, перерахуйте їх і виділіть одну в якості
головної проблеми.
Проаналізуйте сюжет. Напишіть, що відбувається у
творі, виділіть основні події та конфлікти. Пропустіть цей пункт аналізу, якщо
вірш є безсюжетним.
Напишіть, до яких художніх засобів і
стилістичних прийомів вдавався автор в даному творі. Наведіть конкретні
приклади з вірша. Вкажіть, з якою метою автор використовував той чи інший
прийом (стилістичні фігури, тропи тощо), тобто який ефект був досягнутий.
Наприклад, риторичні запитання і звертання підвищують увагу читача, а
використання іронії говорить про глузливе ставлення автора і т.п.
Проведіть аналіз особливостей композиції
вірша.
Схарактеризуйте
римо-ритмічні особливості (розмір, рима і ритм). Яке значення має використання
того чи іншого розміра (рими) для досягнення автором поставлених цілей?
Вкажіть особливості образу
ліричного героя. Бажано не пропускати цей пункт в аналізі вірша. Пам’ятайте, що
в будь-якому творі присутнє авторське «Я».
Напишіть, до якого
літературного напряму належить твір (романтизм, сентименталізм, модернізм і
т.п.). Вкажіть, до якого жанру належить даний вірш (елегія, поема, сонет і
т.п.).
У заключній частині
аналізу напишіть ваше особисте ставлення до вірша. Вкажіть, які емоції він у
вас викликає, над чим змушує замислитись.
Аналіз ліричного твору здійснюйте за таким алгоритмом,
визначаючи:
1.
Настрій, яким пройнята поезія (веселий, сумний,
спокійний, бадьорий, оптимістичний).
2.
Тему (мотив), ідею.
3.
Жанри лірики (вірш, поезія, пісня, балада).
(Примітка: для учнів 8-11-х класів:
–
жанри архаїчної лірики (ода, гімн, дифірамб, епітафія,
панегірик, псалми);
–
жанри класичної лірики (ідилія, медитація, акровірш,
шарада, каламбур, абетковий вірш, шарж).
Учні
даних класів визначають і вид лірики (філософська, пейзажна, інтимна, громадянська,
сатирична, релігійна)).
4.
Поетичні образи та картини.
5.
Тропи (епітети, порівняння, метафора) (для учнів 7-х
класів).
Для учнів 8-11-х
класів:
а) прості:порівняння, епітет, оксюморон;
б) складні: метафора
(уособлення, алегорія, символ), метонімія ( синекдоха, гіпербола, літота,
перифраз).
Даний алгоритм адресовано
учням 7-го класу, оскільки вони ще не обізнані з деякими питаннями теорії
літератури, видами троп, особливостями художнього синтаксису, особливостями
віршування тощо.
Подаємо
зразок розбору ліричного твору для 7-го класу.
Вечірня година
Уже
скотилось із неба сонце,
Заглянув
місяць в моє віконце.
Вже
засвітились у небі зорі,
Усе
заснуло, заснуло й горе.
Вийду в
садочок та погуляю,
При
місяченьку та й заспіваю.
Як же тут
гарно, як же тут тихо,
В таку
годину забудеш лихо!
Кругом
садочки, біленькі хати,
І соловейка
в гаю чувати.
Ой, чи так
красно в якій країні,
Як тут, на
нашій рідній Волині!
Ніч
обгорнула біленькі хати,
Немов
маленьких діточок мати,
Вітрець
весняний тихенько дише,
Немов діток
тих до сну колише (Леся Українка).
1.
Настрій: веселий, бадьорий.
2.
Тема: зображення краси українського села в місячну,
зоряну ніч.
Ідея:
уславлення рідного краю – Волині, краса якого – неповторна.
3.
Жанр лірики: вірш; вид лірики: пейзажна.
4.
Поетичні образи та картини: у вірші постають картини
українського села з білими хатками, пишними садками. Дані картини
вимальовуються за допомогою поетичних зорових образів сонця, місяця, зір,
слухових – соловейка, вітру.
5.
Тропи: біленькі хатки, рідна Волинь, вітрець весняний;
порівняння: «Ніч обгорнула біленькі хати, немов маленьких діточок мати»;
метафора: сонце скотилось, заглянув місяць, заснуло горе, вітрець дише.
Учні 8-11-х
класів, здійснюючи аналіз поезії за вищезазначеними пунктами алгоритму,
виконують додаткові завдання, з’ясовуючи:
6.
Особливості віршування (метрику):
а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);
б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);
в) віршовий розмір ( а) двоскладова стопа – хорей,
ямб; допоміжні стопи –пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль,
амфібрахій, анапест).
7.
Особливості строфічної будови.
(Різновид строфи: моновірш, двовірш
(дистих),терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).
8.
Особливості художньої лексики (авторські неологізми,
архаїзми, діалектизми, жаргонізми).
9.
Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза,
асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора
(єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне (звертання,
запитання, оклик).
10.Фонічні засоби та
визначення їх ролі у розкритті авторського задуму.
( Художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс,
звуконаслідування).
Подаємо
зразок розбору ліричного твору для 8-11-х класів.
Ти зрікся
мови рідної
Ти зрікся
мови рідної. Тобі
Твоя земля
родити перестане,
Зелена
гілка в лузі на вербі
Від доторку
твого зів’яне!
Ти зрікся
мови рідної. Заріс
Твій шлях і
зник у безіменнім зіллі…
Не маєш ти
на похороні сліз,
Не маєш
пісні на весіллі!
Ти зрікся
мови рідної. Твій дух
На милицях
жадає танцювати.
Від ласк
твоїх закаменіє друг
І посивіє
рідна мати.
Ти зрікся
мови рідної. Віки
Ти йтимеш
темний, як сльота осіння.
Від погляду
твого серця й зірки
Обернуться
в сліпе каміння.
Ти зрікся
мови рідної. Ганьба
Тебе
зустріне на шляху вузькому…
Впаде на
тебе, наче сніг, журба –
Її не
понесеш нікому!
Ти зрікся
мови рідної. Нема
Тепер у
тебе роду, ні народу.
Чужинця
шани ждатимеш дарма –
В твій слід
він кине сміх-погорду!
Ти зрікся
мови рідної…(Д.Павличко).
1.
Настрій: сумний.
2.
Тема: гнівне звернення до людей, які зрікаються своєї
мови, і зображення покари, що на них чекає в майбутньому.
Ідея: осуд
тих людей, які зрікаються найціннішого духовного скарбу – мови.
3.
Жанр: вірш; вид лірики: громадянська.
4.
Поетичні образи та картини: образ людини-зрадника та
відступника, що без мови втрачає свою духовну сутність.
5.
Тропи: прості (епітети: мова рідна, зелена гілка, сліпе
каміння, шлях вузький; порівняння («…ти йтимеш темний, як сльота осіння»,
«впаде на тебе, наче сніг, журба»; складні (метафора (персоніфікація): земля
родити перестане, серця й зірки обернуться в каміння, впаде журба, дух на
милицях жадає танцювати).
6.
Особливості віршування:
рима:
чергування чоловічої та жіночої рим;
римування:
перехресне (абаб);
віршовий
розмір: п’ятистопний
ямб.
7.
Строфіка: катрен (чотиривірш).
8.
Поетичні фігури: інверсія («Заріс твій шлях…», «Від ласк
твоїх закаменіє друг і посивіє рідна мати»); анафора («Ти зрікся мови рідної»);
асиндетон («Не маєш ти на похороні сліз, не маєш пісні на весіллі»).
9.
Фонічні засоби: алітерація (повторення приголосного звука
зу
першій та другій строфах: «Ти зрікся мови рідної. Заріс твій шлях і зник у
безіменнім зіллі»); асонанс (повторення голосного звука у в п’ятій строфі:
«Ганьба тебе зустріне на шляху вузькому…Впаде на тебе, наче сніг, журба – її не
понесеш нікому»). Дані засоби використані з метою посилення інтонаційної
виразності твору.
Зміни приголосних при словотворенні
Зміни приголосних перед суфіксом -ш(ий):
При творенні вищого ступеня порівняння прикметників та прислівників кінцеві приголосні основи [г, ж, з] перед суфіксом -ш(ий) змінюються на -жч(ий), а с + -ш(ий) — на -щ(ий): дорогий — дорожчий, дорожче; вузький — вужчий, вужче; низький — нижчий, нижче; важкий — важчий, важче; дужий — дужчий, дужче; високий — вищий, вище; але легкий — легший, легше.
Ці зміни зберігаються й у дієсловах, утворених від основи прикметників вищого ступеня: дорожчати, вужчати, ближчати, важчати, вищати, кращати, а також у похідних від них іменниках: подорожчання, підвищення.
З
міни приголосних перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о):
1. Кінцеві приголосні основи [к, ц, ч] (запам'ятати їх можна за допомогою слів, що демонструють чергування приголосних: рука — руці — ручка) + -ськ(ий), -ств(о) дають -цьк(ий), -цтв(о):
юнак — юнацький, юнацтво; козак — козацький, козацтво; молодець — молодецький, молодецтво; перекладач — перекладацький; ткач — ткацький, ткацтво; Вишній Волочок — вишньоволоць-кий; Кременчук — кременчуцький; Гринвіч — гринвіцький; Бахмач — бахмацький; Ніцца — ніццький.
[ г, з, ж ] (нога — ноз і — ніжка) + -ськ( ий), -ств( о) дають -зьк(ий), -зтв(о): убогий — убозтво; Волга — волзький; боягуз — боягузький, боягузтво; Париж — паризький; Запоріжжя — запорізький; Виборг — виборзький; Гамбург — гамбурзький; Люксембург — люксембурзький; Лейпциг — лейпцизький; Страсбург — страсбурзький; Лодзь — лодзький.
[х, с, ш] (вухо — у вусі — вушко) + -ськ(ий), -ств(о) дають -ськ(ий), -ств(о): птах — птаський, птаство; чех — чеський; товариш — товариський, товариство; залісся — заліський; волох — волоський; Карабах — карабаський; Кандалакша — кандалакський; латиш — латиський; Золотоноша — золотоніський; Ясси — ясський; Пруссія — прусський.
Винятки: Дамаск — дамаський, Нью-Йорк — нью-йоркський, Кембридж кембриджський, Мекка — меккський, Малакка — малаккський, Перемишль — перемишльський, Цюрих — цю-рихський, Палех (місто) — палехський, Ла-Манш — ла-маншський, баски — баскський, тюрки — тюркський, казах — казахський, орок — орокський, ороч (народність) — орочський, ацтек — ацтекський, франкський (має відношення до Франції), герцог — герцогський, герцогство, шах — шахський тощо.
Інші приголосні твірних основ незалежно від вимови перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) на письмі зберігаються: люд — людський, людство; солдат — солдатський; багатий — багатство; брат — братський, братство; завод — заводський; студент — студентський, студентство.
Винятки. За фонетичним принципом пишуться прикметники міський (міст (о) + -ськ(ий)) і хвацький (хват + -ськ(ий)).
У прикметниках на -ськ(ий), утворених від російських, українських та інших власних географічних назв із суфіксом -к-, цей суфікс випадає: П' ятихатки — п' ятихатський, Камчатка — камчатський, Чукотка — чукотський, Індигірка — індигірський, Димерка — димерський, Ясногородка — ясногородський, Про-хорівка — прохорівський, Горлівка — горлівський.
Якщо географічні назви пишуться через дефіс, то таке ж написання мають похідні від них прикметники із словотворчими формантами -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий): Орєхово-Зуєво — орєхово-зуєвський, Баня-Лука — баня-луцький, Гвінея-Бісау — гвінея-бі-сауський, Ельзас-Лотарингія — ельзас-лотаринзький, Пуща-Во-диця — пуща-водицький, Кам 'янець-Подільський — кам 'янець-подільський, Івано-Франківськ — івано-франківський, Дмитро-Варварівка — дмитро-варварівський, Аддис-Абеба — аддис-абеб-ський, Буенос-Айрес — буенос-айреський, Сан-Франциско — сан-франциський, Фолл-Ривер — фолл-риверський, Атлантик-Сіті — атлантик-сітинський, Новосілки-на-Дніпрі — новосілківський-на-Дніпрі, Ростов-на-Дону — ростовський-на-Дону, Франкфурт-на-Майні — франкфуртський-на-Майні, Яр-під-Зайчиком — яр-ський-під-зайчиком, Булонь-сюр-Мер — булонь-сюр-мерський, Бург-ель-Араб — бург-ель-арабський, Ла-Манш — ла-маншський, Ла-Плата — ла-платський.
Прикметникові форми від географічних назв, що складаються з якісного прикметника та іменника або відносного прикметника (без формантів -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий) і суфіксів присвійності) та іменника, пишуться разом: Гостра Могила — гостромо-гильський, Біла Церква — білоцерківський, Ясна Поляна — яснопо-лянський, Житні Гори — житньогірський, Липова Долина — ли-поводолинський, Кам 'яна Балка — кам 'янобалківський. Примітка. Через дефіс пишуться прикметники:
а) утворені від географічних назв, до складу яких входять прикметники із суфіксами -ів(-їв), -ов, -ев(-єв), -ин(-їн), -ськ(ий), -зьк(ий), -цьк(ий): Давидів Брід — давидово-брід- ський, Олійникова Слобода — олійниково-слобідський, Ми- шурин Ріг — мишурино-різький, Вільшанська Новоселиця — вільшансько-новоселицький, Вінницькі Стави — вінницько- ставський;
б) утворені від географічних назв, що становлять поєднання імені та прізвища: село Івана Франка — івано-франківський.
Прикметники, утворені від складних особових імен, що пишуться через дефіс, зберігають це написання: Жан-Жак — жан-жаків-ський.
Прикметник, утворений від імені та прізвища чи від псевдоніма, який за структурою нагадує власне ім'я та прізвище, пишеться через дефіс: Вальтер Скотт — вальтер-скоттівський, Жуль Верн — жуль-вернівський, Марк Твен — марк-твенівський.
Прикметники від китайських, корейських, в'єтнамських та індонезійських власних особових назв пишуться разом: Мао Цзе-дун — маоцзедунівський, Кім Ір Сен — кімірсенівський.
Прикметники від прізвищ типу ван Бетховен, фон Бісмарк утворюються тільки від іменника: бетховенський, бісмарківський. Якщо прикметник утворюється від прізвища з часткою, артиклем тощо, то він пишеться разом: де Голль — деголлівський, Нур ед Дін — нуреддінівський. Прикметники від прізвищ типу Д'Аламбер зберігають апостроф після частки: д 'аламберівський.
Не утворюються прикметники:
а) від складних прізвищ, прізвиськ і псевдонімів (у тому числі багатокомпонентних складених) типу Гулак-Артемовський, Марко Вовчок, Річард Левове Серце;
б) від тюркських, вірменських, арабських та інших особових назв типу Керогли, Осман-паша;
в) від невідмінюваних іншомовних прізвищ типу ді Вітторіо, Ламетрі, Д'Обіньє.
III. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст-при словотворенні такі:
Сполучення -цькзмінюється на -ччпри творенні іменників із суфіксом -ин(а): вояцький — вояччина, козацький — козаччина, гайдамацький — гайдамаччина, німецький — Німеччина, турецький — Туреччина.
Виняток: галицький — Галичина.
Групи приголосних -ськ-, -скзмінюються на -щпри творенні іменників із суфіксом -ин(а): кіровоградський — Кіровоградщина, львівський — Львівщина, харківський — Харківщина, тріск —
тріщина, віск — вощина, пісок (піску) — піщина, лісок (ліска) — ліщина.
Групи приголосних -ск-, -шкзмінюються на -щпри творенні прикметників та іменників із суфіксом -ан-(-ян-): віск — вощаний, вощанка, дошка — дощаний, пісок (піску) — піщаний.
Групи приголосних -ск-, -стзмінюються на -щ-, а група -зк
на -жчпри творенні багатьох форм дієслів ІІ дієвідміни: вереск — верещати, блиск — блищати, виск — вищати, ляск — лящати, луска — лущити, спустити — спущу, простити — прощаю, прощати, але: простить, простиш; брязк — бряжчати, бряжчу, бряжчиш тощо.
При творенні прізвищ на -енк(о), -ук буквосполучення -ськ- змі- нюється на -щ-, а -зьк на -жч-: Васько — Ващенко, Ващук,
Ісько — Іщенко, Іщук, Онисько — Онищенко, Онищук, Параска — Паращенко, Паращук, Водолазький — Водолажченко, Кузько — Кужченко, Кужчук.
Примітка. При творенні присвійних прикметників із суфіксом -ин від власних імен із групами приголосних -ск-, -ськ-, -зькс (ес) та з (зе) на письмі зберігаються, а замість к (ка) з'являється ч (че) (унаслідок чергування приголосних): Параска — Парас-чин, Ониська — Онисьчин, Пріська — Прісьчин, Кузько — Кузь-чин, Рузька — Рузьчин. Проте -шкдає -щ[шч]: Мелашка — Мелащин.
IV Сполучення -чн-, -шн-.
Кінцеві приголосні основи [к, ц', ц] змінюються на ч (че) перед суфіксами -н-, -ник: рік — річний, вік — вічний, кібернетика — кібернетичний, безпека — безпечний, галактика — галактичний, кінець — кінечний, місяць — місячний, місячник, околиця — околичний, полуниця — полуничний, столиця — столичний, теплиця — тепличний, одиниця — одиничний, серце — сердечний (той, що має відношення до серця), сердечник, сонце — сонячний, яйце — яєчня.
Літера ч (че) у кінці твірної основи зберігається: поміч — помічний, помічник, ніч — нічний, нічник, піч — пічний, пічник, жовч — жовчний, параліч — паралічний, ключ — ключник, ячмінь — ячний або ячмінний.
Винятки. У кількох словах відповідно до вимови пишеться сполучення -шн-: дворушник, мірошник, рушник, рушниця, сердешний (бідолашний), соняшник, торішній.
Зверніть особливу увагу! У небагатьох словах вимовляється звукосполучення [шн] (так повинні читати під час диктанту), але писати при цьому потрібно -чн-: ячний, яєчний, яєчня, смачний, смачно, сонячний, пшеничний, молочний, місячний. Проте інколи вимова залежить від лексичного значення слова, наприклад: моло[шн]а каша, моло[чн]а кухня, моло[чн]о-товарна ферма; міся[шн]а ніч, міся[чн]а поверхня, міся[чн]ий ґрунт.
Євген Маланюк
http://ukrclassic.com.ua/katalog/m/malanyuk-evgen/2500-analiz-virsha-stilet-chi-stiloshttp://ukrclassic.com.ua/katalog/m/malanyuk-evgen/2500-analiz-virsha-stilet-chi-stilos
Аналіз вірша «Стилет чи
стилос?..»
Є. Маланюку належить відома фраза, що стала афоризмом чи то пак навіть
гаслом: «Як в нації вождів нема, тоді вожді її поети». Митець, попри
свою творчу «професію», брав на себе надзвичайно велику громадянську
відповідальність. Є. Маланюк вважав, що поет, людина мистецтва — єдиний,
хто може розбудити душі співвітчизників, донести до суспільства певні
ідеї, вірування, прагнення.
У Маланюка реальний світ постає крізь призму поетового «я», і читач
захоплюється символічністю та образністю. Так, у поезії «Стилет чи
стилос?..» ці предмети несуть на собі не просто пряме, матеріально
виражене значення: стилет — короткий кинджал, стилос — паличка для
письма. Стилет є символом одвічного близького бою сам на сам, свідомого
вибору жертовної боротьби за ідеали народу. Стилос — це уособлення
мистецтва з його витонченою гармонією, музикою людських почуттів та
магією добра й краси. Ліричний герой поезії, а з ним і сам автор,
вагається, чому надати перевагу — боротьбі, дії, силі чи прекрасному,
поезії. Вибір цей інколи буває трагічним. Найчастіше в житті людини, та й
у природі відбувається протиборство, суперечка або переплетення цих
сил (там «пестощі» — тут «жаха набряклий вітром обрій»). І все ж герой
зачарований «веселим галасом бою», «безмежжям» та готовий поринути у
вир бурхливого життя.Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/m/malanyuk-evgen/2500-analiz-virsha-stilet-chi-stilos Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
Аналіз вірша «Стилет чи
стилос?..»
Є. Маланюку належить відома фраза, що стала афоризмом чи то пак навіть
гаслом: «Як в нації вождів нема, тоді вожді її поети». Митець, попри
свою творчу «професію», брав на себе надзвичайно велику громадянську
відповідальність. Є. Маланюк вважав, що поет, людина мистецтва — єдиний,
хто може розбудити душі співвітчизників, донести до суспільства певні
ідеї, вірування, прагнення.
У Маланюка реальний світ постає крізь призму поетового «я», і читач
захоплюється символічністю та образністю. Так, у поезії «Стилет чи
стилос?..» ці предмети несуть на собі не просто пряме, матеріально
виражене значення: стилет — короткий кинджал, стилос — паличка для
письма. Стилет є символом одвічного близького бою сам на сам, свідомого
вибору жертовної боротьби за ідеали народу. Стилос — це уособлення
мистецтва з його витонченою гармонією, музикою людських почуттів та
магією добра й краси. Ліричний герой поезії, а з ним і сам автор,
вагається, чому надати перевагу — боротьбі, дії, силі чи прекрасному,
поезії. Вибір цей інколи буває трагічним. Найчастіше в житті людини, та й
у природі відбувається протиборство, суперечка або переплетення цих
сил (там «пестощі» — тут «жаха набряклий вітром обрій»). І все ж герой
зачарований «веселим галасом бою», «безмежжям» та готовий поринути у
вир бурхливого життя.Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/m/malanyuk-evgen/2500-analiz-virsha-stilet-chi-stilos Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
Аналіз вірша «Стилет чи
стилос?..»
Є. Маланюку належить відома фраза, що стала афоризмом чи то пак навіть
гаслом: «Як в нації вождів нема, тоді вожді її поети». Митець, попри
свою творчу «професію», брав на себе надзвичайно велику громадянську
відповідальність. Є. Маланюк вважав, що поет, людина мистецтва — єдиний,
хто може розбудити душі співвітчизників, донести до суспільства певні
ідеї, вірування, прагнення.
У Маланюка реальний світ постає крізь призму поетового «я», і читач
захоплюється символічністю та образністю. Так, у поезії «Стилет чи
стилос?..» ці предмети несуть на собі не просто пряме, матеріально
виражене значення: стилет — короткий кинджал, стилос — паличка для
письма. Стилет є символом одвічного близького бою сам на сам, свідомого
вибору жертовної боротьби за ідеали народу. Стилос — це уособлення
мистецтва з його витонченою гармонією, музикою людських почуттів та
магією добра й краси. Ліричний герой поезії, а з ним і сам автор,
вагається, чому надати перевагу — боротьбі, дії, силі чи прекрасному,
поезії. Вибір цей інколи буває трагічним. Найчастіше в житті людини, та й
у природі відбувається протиборство, суперечка або переплетення цих
сил (там «пестощі» — тут «жаха набряклий вітром обрій»). І все ж герой
зачарований «веселим галасом бою», «безмежжям» та готовий поринути у
вир бурхливого життя.Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/m/malanyuk-evgen/2500-analiz-virsha-stilet-chi-stilos Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
Українська мова
11 клас
І. В українській мові є близько 10 відсотків чужомовних слів. Незважаючи
на те, що запозичення — природне явище в житті мов, єдиного погляду на вживання
іншомовних слів немає. Одні вчені пристають на пуристичні позиції (за очищення
словника від іншомовних слів). Інші мовознавці вважають, що процес проникнення
чужорідних елементів у мову цілком природний, тісно пов’язаний із розвитком
економічних, культурних, соціальних, інформаційних контактів країни зі світом.
У сучасному мовленні маємо потужну інтервенцію англіцизмів (креативний,
менеджер, тінейджер, ґеймер, електорат та інші).
Завдання: висловити власні міркуванні у формі есе щодо доцільності вживання і
використання в українській мові англіцизмів. Запропонувати свою назву для есе.
(10 балів)
ІІ. Прочитати
уривок із листа поета Василя Стуса синові Дмитру. Чи можна вважати його
відгуком про творчість митця? Відповідь обґрунтувати. Ознаки яких стилів
поєднує в собі лист? Визначити стилістичні особливості тексту. Який тип
мовлення покладено в його основу? Виконати повний синтаксичний розбір виокремленого речення.
...Пам’ятаю, як
уперше пішов до філармонії. Пам’ятаю, як слухав цикл лекцій про Бетховена — всі
9 симфоній і чимало концертів. А які пречудові його сонати! І яка це була
людина! Все життя — в горі, в нещасті, в муці — і він — один проти цілого світу
— перемагає! Тобто не поступається напасникам, а йде напролом: або світ прийме
таким мене, як я є, як мене родила мати, — або вб’є, знищить мене. Але я — не
поступлюся! І з кожної миті своєї, з кожного почуття і думки своєї зроблю
свій портрет, тобто портрет цілого світу: хай знає цей світ, що душив, гнув
мене, що я вижив, зберігся, доніс до людей усе, що хотів. А що
хотів донести? Що люди мають жити, як ангели: з любов’ю одне до одного, з
почуттям, що всі люди — брати, рівні, чесні, богоподібні, всесильні, незламні,
кришталеві. Світ — це таночок усіх людей, що взялися за руки і чуються братами,
пресвітлими душами, що ширяють межи небом і землею — як степові жайворони,
співом славлячи і сонце, і дощ, і сніг, і бурю, і річку, і дерева, і птаство, і
метеликів, і тигрів, і бедриків, і вовків. Бо все — живе і хоче жити. Тож хай
живе — усе, що росте, цвіте, пасеться, розриває зубами, кігтями. А ми, брати —
люди, — посеред квітів, птаства, і звірини, і дерев. Усе, що ми зробимо
доброго, піднесе небо ще вище, від нашої доблесті хмари стануть біліші, а небо
— голубіше, а сонце — ясніше... І Бетховен перевернув мені душу — за час того
прослухування. Як я шкодував, що через бідність моїх батьків не можна просити
їх, аби купили мені скрипку чи фортепіано... (25.04.1979 р.).
(8 балів)
ІІІ. Кожен мовознавець у своїй бібліотечці тримає словник основних термінів
і понять тієї царини мовознавства, в якій він працює. Розподіліть подані
терміни за розділами мовознавчої науки (наприклад: підмет, синтагма — синтаксис).
Морфема,
фонема, алофон, додаток, наголос, семантика, антоніми, омографи, топонім,
діалектизм, дифтонг, афікс, предикативність, стиль, флексія, штамп.
(4
бали)
ІV. Що символізує числівник сім? Наведіть приклади фразеологізмів
(3-4) із цим числівником, поясніть їх значення.
(4
бали)
V. Уважно прочитайте подані слова. Насправді, вони ніби “перехворіли” в
дивний спосіб. Як називаються такі слова в мовознавстві? Запишіть їх правильно.
Наведіть власні приклади таких слів.
Раболаторія, лісапета, камфорка, дермантин, транвай, коклета, скурпульозний.
(2
бали)
V. Дати відповідь на
запитання.
1.
В якому з поданих варіантів
треба писати префікс с- у
всіх словах? Орфографічні помилки виправити.
А) злагода,
зфотографувати, збити, зчистити;
Б) зберегти,
зкомпроментувати, зцементувати, зсох;
В) зтворити,
зпрямувати, зписати, зпідлоба;
Г) зшити,
зчавити, зтерти, зжати.
2.
В якому з поданих варіантів
треба писати літеру е у корені всіх слів? Орфографічні помилки виправити.
А) роздерати,
шелестіти, сонечко, преборкати;
Б) щебетати,
вітерець, гребенястий, пшениця;
В) непречетний,
пелехатий, престол, шенель;
Г) привілей,
деректор, бренить, претендент.
3.
В якому з поданих варіантів
усі слова треба писати разом? Орфографічні помилки виправити.
А)
військовоморський, яскравожовтий, загальнонародний, народнопоетичний;
Б) аніскільки,
кримськотатарський, червоногарячий, двадцятип’ятилітній;
В)
всесвітньовідомий, південнозахідний, гіркуватосолодкий, вищезгаданий;
Г) устократ,
півхати, казнакуди, сліпоглухонімий.
4.
В якому з наведених речень
розділові знаки розставлено згідно з правилами пунктуації? Виправити
пунктуаційні помилки.
А) Спасе наш,
Межигорський, Чудотворний Спасе... (Т. Шевченко);
Б) Що ж, отак і
будемо жити по-сусідськи;
В) Обабіч Свирида
сиділи Мурий, і ще один муляр (О. Копиленко);
Г) Я нагодувала
їх бідолашних, дала хлібину (М. Стельмах).
(8 балів)
VІ. На жаль, сучасний стан української мови засвідчує, що в нашу мову
тишком-нишком інтегруються слова з російської мови, а тому це призводить до
збіднення українських мовних ресурсів. Досить часто ми не можемо знайти відповідника
українською мовою.
Перекладіть запропоновані словосполучення українською, не вживаючи кальок із російської.
При виде, плохо видеть, безотлагательное дело, народ
безмолвствует, за бесценок, битком набиться, богатырское здоровье (про людину), идти по ступенькам.
(4 бали)
ІІІ. Що символізує числівник сім? Навести приклади
фразеологізмів із цим числівником. Пояснити їх.
Відповідь.
Числівник сім ― символ святості, здоров’я, небесне число. У старовину його
вважали містичним, а подекуди й священним.
Бути на
сьомому небі ― відчувати найвищу радість, щастя, блаженство.
Сім
смертних гріхів ― заздрість, жадібність, розпуста, ненажерливість, гордощі, лінощі,
злість. Переносне значення цього вислову ― найтяжчі злочини.
Наговорити
сім мішків гречаної вовни ― говорити нісенітниці.
Сім потів
вийде ― надмірне напруження, надмірні зусилля, які докладаються кимсь до
виконання, здійснення чого-небудь.
Сім п’ятниць
на тиждень ― про непостійну людину, яка часто міняє рішення.
Сім чудес світу ―
архітектурні дива; звеличення чогось, піднесення над рівнем пересічного
Українська література
11 клас
І. Написати
твір на одну із поданих тем.
- “Справжній класик... — це той письменник, який легко став сучасником усіх епох” (Сент-Бев).
- Внутрішні конфлікти і пошук власного “Я” героїв у творчості Миколи Хвильового.
- “Я був не я” (трагедія особистості Павла Тичини).
- “А мені ти фата-моргана на пісках емігрантських сахар” (образ України в поетичній творчості Є. Маланюка).
- “Коли в людини є народ,
Тоді вона уже людина” (Л.
Костенко).
- Роман Василя Барки “Жовтий князь” як реквієм жертвам голодомору.
(15 балів)
1. Назвіть роман І. Багряного, що побачив
світ уже після смерті письменника в 1965 році.
2. Назвіть першу пробу в кіно О. Довженка
(назва комедійного фільму) та місто, де його було знято.
3. Кому Є. Маланюк присвятив поему “П’ята
симфонія”? Прокоментуйте присвяту.
4. Хто з українських драматургів редагував
московський журнал “Театр” і газету “Література і мистецтво”?
5. Назвіть автора та жанр вірша “Пам’яті Т.
Осьмачки”.
6. Хто є укладачем букваря “Первинка”?
7. Які історичні обставини зумовили появу
“празької школи”?
8. У якому творі є такі роздуми про сутність
людини: “Людина ― найвеличніша з усіх істот. Людина ― найнещасливіша з усіх істот.
Людина ― найпідліша з усіх істот. Як тяжко з цих трьох рубрик вибрати першу для
доведення прикладом. Та найдивнішим є, що ці всі три рубрики сходяться в одній
тій самій людині”.
9. Назвіть дату й подію, з якої розпочалися
масові арешти українських шістдесятників?
10. Назвіть поета-“пражанина”, якому в 2007 році
виповнюється 100 років із дня народження.
1. “Сам
хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить,
аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вразливий і гордий...”.
- “Я входив у життя в драних австрійських черевиках, у котрих взимку бувало повно снігу, міцно затиснувши олівець у руці, широко розплющивши очі на всі чуда світу, котрі малювала мені моя дурна уява” .
- “Він умів і гриміти, як грім, і того голосу боялись усі плазуни й негідники”.
- “... (він) знайшов те, чого не дала йому ані берлінська наука, ані перо журналіста... Його прямування довело його до правдивих шляхів і до живих образів”.
- “Український Одіссей в Америці”.
Хто автор цих слів?
1. “Епоха зробила його таким, яким він є” (про О. Довженка).
- “Соромно було за нас, за наш світ, за більшовизм, за Леніна, за Маркса. Хотілося в когось просити вибачення, до когось апелювати...”.
- “Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів”.
- “Щастя треба — на всякий випадок,
Сили треба — на цілий вік”.
- “Серце кожного поета і романтика мусить іти на Голгофу”.
ІV. Із погляду теоретика літератури... (відповісти
на одне з двох запитань).
1. Як відомо, МУР є особливим літературно-мистецьким явищем
в українській літературі зі своїми художньо-естетичними смаками та поглядами на
роль і функції літератури. Розкажіть докладніше про цю організацію, її
виникнення, представників.
2. І досі в літературознавстві точаться дискусії щодо природи такого жанру,
як “роман у віршах”. Як вам здається, чи доцільно зараховувати його до
категорії “романних жанрів” чи все ж таки до “ліро-епічних”? Які основні риси
цього жанрового різновиду? Наведіть приклади “роману у віршах” в українській
літературі (можливо, й у зарубіжних літературах).
(7 балів)
V. Прокоментуйте уривки із вірша Ліни Костенко “Біль єдиної зброї”. Дайте
відповіді на такі запитання: 1) яким чином епіграф пов’язано з поезією; 2) у
чому актуальність слів Лесі України сьогодні; 3) чи можна простежити спільність
мотивів та ідей у творчості Лесі Українки та Ліни Костенко; 4) визначте головну
думку поезії; 5) вкажіть на основні засоби художнього увиразнення, до яких
вдається Л. Костенко у вірші?
БІЛЬ ЄДИНОЇ ЗБРОЇ
Слово, моя ти єдиная зброє,
Ми не повинні загинуть обоє.
Леся Українка
Півні кричать у мегафони мальв —
аж деренчить полив'яний світанок...
Мій рідний краю,
зроду ти не мав
нейтральних барв, тих прісних пуританок.
Червоне й чорне кредо рукава.
Пшеничний принцип сонячного степу.
Такі густі смарагдові слова
жили в тобі і вибухали з тебе.
Слова росли із ґрунту, мов жита.
Добірним зéрном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона мені свята.
І кров'ю предків тяжко пурпурова.
...
Як ти зжилася з тугою чаїною!
Як часто лицемірив твій Парнас!..
Шматок землі,
ти звешся Україною.
Ти був до нас. Ти будеш після нас.
Мій предковічний,
мій умитий росами,
космічний,
вічний,
зоряний, барвінковий...
Коли ти навіть звався — Малоросія,
твоя поетеса була Українкою!
(Ліна Костенко)
Аналіз вірша «Стилет чи
стилос?..»
Є. Маланюку належить відома фраза, що стала афоризмом чи то пак навіть
гаслом: «Як в нації вождів нема, тоді вожді її поети». Митець, попри
свою творчу «професію», брав на себе надзвичайно велику громадянську
відповідальність. Є. Маланюк вважав, що поет, людина мистецтва — єдиний,
хто може розбудити душі співвітчизників, донести до суспільства певні
ідеї, вірування, прагнення.
У Маланюка реальний світ постає крізь призму поетового «я», і читач
захоплюється символічністю та образністю. Так, у поезії «Стилет чи
стилос?..» ці предмети несуть на собі не просто пряме, матеріально
виражене значення: стилет — короткий кинджал, стилос — паличка для
письма. Стилет є символом одвічного близького бою сам на сам, свідомого
вибору жертовної боротьби за ідеали народу. Стилос — це уособлення
мистецтва з його витонченою гармонією, музикою людських почуттів та
магією добра й краси. Ліричний герой поезії, а з ним і сам автор,
вагається, чому надати перевагу — боротьбі, дії, силі чи прекрасному,
поезії. Вибір цей інколи буває трагічним. Найчастіше в житті людини, та й
у природі відбувається протиборство, суперечка або переплетення цих
сил (там «пестощі» — тут «жаха набряклий вітром обрій»). І все ж герой
зачарований «веселим галасом бою», «безмежжям» та готовий поринути у
вир бурхливого життя.Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/m/malanyuk-evgen/2500-analiz-virsha-stilet-chi-stilos Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua
Етюд
Пшеничне поле
За селом розкинулося безмежне золоте
пшеничне поле. Яка це неповторна краса!
Вітер легенько похитує пшеницю. Здається,
що перед тобою море, яке лагідно гонить хвилі й у них купаються блакитноокий льон
і сині – сині волошки. І ти з головою пірнаєш у цю красу. А вона засліплює тобі
очі, захоплює дух. Ти ж ступаєш обережно, щоб ненароком не стоптати сонцесяйних
та життєдайних колосків, що так ніжно пестять твоє обличчя. То золотом, то
міддю виблискують вони. Так хочеться на повні груди вдихати цю польову
свіжість, безкінечно милуватися стиглим колоссям та захоплюватися різноголоссям
жайворонів у високому синьому небі.
Пейзажний етюд
Світає, край неба палає…
Світає, край неба палає… Сонце, немов
велика вогняна діжа, повільно котиться вгору. Легенький вітерець – пустун ніжно
пестить крони розлогих дерев, бавиться з листочками, струшує з густих шовкових
трав росинки – перлинки.
Тиша. Краса. Спокій. Аж ні! Це умиротворення порушує шурхіт коси та
сонне покашлювання косаря, дзюрчання молока об дійницю, монотонне жебоніння
джерельця між двома старими кремезними вербами. Ключ залюбки ніжно миє цим
сестрицям голе покручене коріння. Трохи поодаль – густі зарості верболозу й
кропиви. Вони тихо перешіптуються між собою, мабуть, не хочуть наполохати
дрібне птаство, що вже починає перевіряти свій голос. Далі за ними – висока
стіна очерету, із-за якої пробивається мляве кумикання ще сонних жаб. Лагідні
сонячні промені гасять вогні у вікнах. З’являються поодинокі силуети біля
вигону. Це околиця села. Вона, як завжди, першою зустрічає ранок. А він
пробуджує не лише природу, а й найпрекрасніші почуття в моїй душі.
Пейзажний етюд
Срібним пензликом Зима-мадемуазель крижану малює
акварель…
Морозний
зимовий день. Яка краса навкруги! Милуюся чудовою картиною. Який невидимий
митець розмальовує небо різними фарбами: рожевою – на сході, блакитною – на
заході, сірою – на півдні, фіолетовою – на півночі? Це Зима – мадемуазель
срібним пензликом крижану малює
акварель… Сніг, що білим килимом лежить на землі, блищить, переливається, грає
на сонці всіма веселковими барвами. Дивитися боляче на цю розкіш. Дерева ніби
цвітуть. Ясен і клен, каштан і дуб, калина й горобина одяглися в іній, що сяє ,
немов дорогоцінне каміння. Тендітні берізки під снігом здаються повітряно –
легкими. Вони то срібно – сині, то яскраво – блакитні. На ялинових гілках
хочуть спочити купи снігу, але веселуни горобці весь час намагаються їх
струхнути.
Тихо , пишно й
водночас таємничо навкруги. Лише чутно, як вискрипує Зима свою пісню. Мабуть
готує витвори мистецтва – оті ювелірні зірочки – сніжинки.
11 клас
Українська мова
Біля криниці, де сріблилися намерзлою кригою вода, лелека зупинилася. Ім’я та прізвище героя селянського руху Кармелюка оповите туманом. Оті два роки швидко минули. Треба більш чіткіше формулювати питання. Я встав у половині восьмої годин ранку. Прейскурант цін слід вивісити на видному місці. (3 бали)
2. До слів іншомовного походження дібрати українські з відповідним значенням.
Етнос, колізія, інфляція, манкрут, інцидент, імпічмент, кемпінг, дебати, провінція. (9 балів)
3. Підібрати до поданих фразеологізмів синоніми.
Опустити руки, спалити мости за собою, не спускати з нього ока, хоч на край світу, собаку з’їсти, бити байдики, як кіт наплакав, зарубати собі на носі. (3 бали)
4. Від поданих слів утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ-.
Буг, Воронеж, чех, Калуга, турист, грек, словак, Черемош, Норвегія, студент, Кавказ, товариш. (3 бали)
5. Скласти твір-роздум на тему «Ідеал – це вершина, до якої ідеш все життя». (12 балів)
Українська література
1. Визначити віршовий розмір поезії.
Не раз ми ходили в дорогу,
Не раз ми вертались до хати
І знову брели від порогу –
Правдивої цілі шукати.
П. Грабовський (2 бали)
2. Продовжити речення.
- Експресіонізм – це…
- Футуризм – це… (2 бали)
3. Визначте проблему роздвоєності особистості в новелі М. Хвильового «Я(Романтика). (8 балів)
Українська
мова
11
клас
І.
Запишіть речення, розставивши пропущені
розділові знаки. Побудуйте його структурну
схему. Зробіть повний синтаксичний
розбір (підкресліть члени речення, дайте
характеристику всій конструкції та її
компонентам як простим реченням, зробіть
морфологічний розбір виділеного слова).
У
селах Подніпров’я,
де
виготовляли
з дерева
на продаж
різноманітні
побутові
речі,
оздоблені різьбленням,
водночас
створювали
їхні
маленькі
моделі,
що
відрізнялися
від
справжніх речей
хіба що масштабом.
[
, ( де … ), ], ( що …)
Речення
розповідне, неокличне, складне,
сполучникове, складнопідрядне з кількома
підрядними, з неоднорідною супідрядністю,
складається з трьох частин.
- У селах Подніпров’я водночас створювали їхні маленькі моделі… – головне речення, односкладне, неозначено-особове, поширене, повне, неускладнене.
Подніпров’я
– іменник, власна назва, назва неістоти;
у родовому відмінку однини, середнього
роду, ІІ відміни, м’якої
групи; неузгоджене означення.
- … де виготовляли з дерева на продаж різноманітні побутові речі, оздоблені різьбленням… – підрядне означальне, односкладне, неозначено-особове, поширене, повне, ускладнене відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.
- … що відрізнялись від справжніх речей хіба що масштабом – підрядне означальне, двоскладне, повне, поширене, неускладнене.
12
балів
ІІ.
Виконайте завдання.
- З’ясуйте, чи може інфінітив виступати різними членами речення? Відповідь проілюструйте прикладами.
Вчитися
– ось наше завдання. Ми прагнемо
сумлінно вчитися.
Батьки веліли добре вчитися.
Моє бажання вчитися
порадувало батьків. Ми приїхали сюди
вчитися.
3
бали
2.
Випишіть слова, утворені суфіксальним
способом.
По-літньому,
видолинок, лісостеповий, подорожник,
сільський, дорого, співбесідник.
Лісостеповий,
сільський, дорого, співбесідник.
1
бал
3.
Доберіть до іншомовних слів українські
відповідники.
Легітимний,
компенсація, домінувати, ідентичний.
Законний,
відшкодування, переважати, однаковий.
1
бал
ІІІ.
Знайдіть слова з помилками, запишіть
їх правильно, назвіть правописні правила,
яким вони підпорядковані.
Марево,
пів’ями,
капучіно, сцідити, по-перше, по-двоє,
зустрічю, предобрий, тонна, День учителя,
Пушкінські рукописи, Марокко, контрасний,
мереживо.
Капучино
– и пишеться в іншомовних словах
(загальних назвах) після дев’яти
приголосних (д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р) перед
наступним приголосним, крім й.
Зцідити
– префікс с- вживається перед к, п, т, ф,
х. Перед усіма іншими буквами вживається
префікс з-.
По
двоє – прислівники, утворені сполученням
прийменника по із збірним числівником,
пишуться окремо.
Зустріччю
– в орудному відмінку іменників ІІІ
відміни перед ю приголосні подовжуються,
якщо основа закінчується одним
приголосним, крім б, п, в, м, ф, р.
Пушкінські
рукописи – з малої літери пишуться
присвійні прикметники, утворені від
власних особових назв за допомогою
суфіксів -івськ- (-ївськ-), -инськ-
(-їнськ-);
Контрастний
– у прикметниках, утворених від іменників
іншомовного походження на –ст, спрощення
на письмі не відбувається.
6
балів
Усього
– 50 балів
ЦЕ ПОТРІБНО ЗНАТИ!
1.
Замінити прикметником:
бажаючі складати ЗНО – охочі складати ЗНО
блукаючий сюжет – мандрівний сюжет
відстаючий учень – відсталий учень
водоплаваючі птахи – водоплавні птахи
ворогуючі стороки – ворожі сторони
вражаючі результати – разючі результати
діючий вулкан – активний вулкан
діючий закон – чинний закон
домінуючий мотив – домінантний мотив
друкуючий пристрій – друкувальний пристрій
думаюча, мисляча людина – вдумлива людина
захоплюючі краєвиди – захопливі, привабливі, звабливі, принадні краєвиди
зволожуючий крем – зволожувальний крем
зворушуюча зустріч – зворушлива зустріч
знаюча людина – тямуща людина
зникаючі види – напівзниклі види
життєстверджуючий настрій – життєствердний настрій
існуючий план роботи – даний план роботи
координуючий центр – координаційний центр
існуючі кордони – сучасні кордони
існуючі методи – наявні методи
миючі засоби – мийні засоби або засоби для миття
наступаюче свято – прийдешнє свято
обезболюючий засіб – знеболювальний засіб
оточуюче середовище – навколишнє середовище, довкілля
пануюча ідея – панівна ідея
переконуючий доказ – переконливий доказ
підростаюче покоління – молоде покоління
правляча еліта – керівна еліта
приваблююча пропозиція – приваблива пропозиція
уточнюючі члени речення – уточнювальні члени речення
хвилюючі слова – зворушливі слова
2.
Замінити іменником:
акомпануючий – акомпаніатор
виступаючий – доповідач, лектор, промовець
відпочиваючий – відпочивальник
віруючий – вірянин
головуючий – голова
завідуючий кафедрою – завідувач кафедри
керуючий – керівник
контролюючий – контролер
оточуюче середовище – довкілля
оточуючі люди – оточення
подорожуючий – подорожній і мандрівник
потопаючий – потопельник
початкуючий – початківець
працюючий – працівник
3.
Замінити іменником-прикладкою:
збираюча лінза – лінза-збирач
лідируюча команда – команда-лідер
початкуючий поет – поет-початківець
4.
Замінити словосполученням:
люблячий тебе – з любов’ю до тебе
перебуваючий на ремонті – поставлений на ремонт
перебуваючий у відрядженні – у відрядженні
стоячі місця – місця для стояння
сидячі місця – місця для сидіння
5. І, нарешті, якщо
ніщо попереднє не підходить, замінити конструкцією “що…”:
знаючий фізику – що знає фізику
перебуваючий за кордоном – що перебуває за кордоном
працюючий у великій компанії - що працює у великій
компанії
Пишимо і говоримо ПРАВИЛЬНО
Неправильно
Довший час
Жорсткий контроль
Задатися ціллю
Займатися в школі
Зайняти грошей
Заказний листопад
Запущена квартира
Заставити вчитися
Захоплюючий фільм
Звертатися за
допомогою
Згідно
розпорядження
Здавати екзамен
З моєї точки зору
Знати толк (в
чомусь)
З незапам’ятних
часів
З тих пір
Зустрічаються
помилки
Інфекція
розповсюджується
Існуючий лад
Існуюче
законодавство
Капризувати
Кидатися у вічі
Кип”яченна
вода
Користуватися
авторитетом
Користуватися
успіхом
Купляти
Лишати (когось)
спокою
Лишній раз
Подавати допомогу
По меншій мірі
|
Правильно
Тривалий час
Суворий контроль
Поставити собі за
мету
Навчатися
Позичити
Рекомендований
Занедбана
Змусити
Цікавий
Звертатися по
допомогу
Згідно
розпорядженням
Складати екзамени
(іспити)
На мій погляд
Розумітися
З давніх-давен,
здавна
Від тоді, з того
часу
Трапляються
Інфекція
поширюється
Нинішній,
теперішній
Чинне
Вередувати
Впадати
Переварена
Мати авторитет
Мати успіх
Купувати
Позбавляти
Зайвий
Надавати
Принаймні
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
НЕПРАВИЛЬНО
|
ПРАВИЛЬНО
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Блюдо (страва)
Приймати участь Виключення Виписка Заключення Відволікати Відволікатися Виручка Бритися Листати Попереджувати Співпадати Стикнутися Заставляти Обездолений Обезкровлений Скидка Зусібіч в усіх відношеннях Переписка По замовленню Натравляти Льготи Післявчора Розводити Розводитися Похудати Збирати Відноситися Складати
Увіковічнити
Обставляти Прикидатися Біженець Доля Багаточисельний |
Блюдо
(частина стол. сервізу)
Брати
участь
Виняток
Витяг (з
протоколу)
Висновок
Відвертати
(увагу)
Відриватися
(від читання)
Виторг
Голитися
Гортати
(книжку)
Запобігати
(хворобі, злочину)
Збігатися
Зіткнутися
Змушувати
Знедолений
Знекровлений
Знижка
(стос. ціни)
З
усякого погляду,
Листування
На
замовлення
Нацьковувати
(собаку, напр.)
Пільги
Розлучатися
Розпалювати
(вогонь)
Позавчора
Схуднути
Складати
(автобус)
Ставитися
Становити
(напр., відсоток від
певного числа)
Увічнити
(пам’ять)
Умебльовувати
(квартиру)
Удавати
Утікач
Частка
(цілого)
Численний
|
НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Автобус по замовленню автобус на замовлення
Буханка хліба буханець хліба
Вартує поваги вартий поваги
Вантажні перевозки вантажні перевезення
Вдень з вогнем не знайдеш вдень зі свічкою не знайде
В деякій мірі деякою міро
Вести переписку листуватися
Взяти себе в руки опанувати себе
Вибраний на посаду обраний на посаду
Вийшов зі строю вийшов з ладу
Вийти з себе втратити витримку Вислати за адресою надіслати на адресу
Відіграє важливе значення відіграє важливу роль Відмітити зазначити Відношення до людей ставлення до людей Відносно небагато порівняно небагато Відноситися до роботи ставитися до роботи Відстань від неї! відчепись... Віруюча людина побожна (богомільна) людина Вірна думка слушна думка Вірна смерть неминуча смерть В кінці кінців врешті-решт, зрештою Включитися в роботу взятися до роботи Внести вклад зробити внесок В одній сорочці в самій сорочці Володіти мовою знати мову Володіти якостями лідера мати риси лідера Вражаюча звістка приголомшлива звістка Мені все рівно мені байдуже У повній мірі повною мірою Як виключення як виняток
НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
В дев’ять годин о дев’ятій годині
В силу обставин через обставини, з огляду на обставини
В свою чергу своєю чергою, і собі...
Вступати в силу (дію) набувати чинності
Всього доброго на все добре
В один і той же час одночасно, водночас
В ході обговорення під час обговорення
В цілому загалом
Вчинити злочин скоїти злочин
В (у) чому справа? про що йдеться? у чому річ?
Гірше всього найгірше, якнайгірше
Гірше нікуди гірше не може бути, гірше не можна
Говорити невпопад говорити невлад
Головуючий на зборах голова зборів
Гостинниця готель
Гостра необхідність крайня потреба
Губити час гаяти, марнувати час
Давати клятву присягати
В силу обставин через обставини, з огляду на обставини
В свою чергу своєю чергою, і собі...
Вступати в силу (дію) набувати чинності
Всього доброго на все добре
В один і той же час одночасно, водночас
В ході обговорення під час обговорення
В цілому загалом
Вчинити злочин скоїти злочин
В (у) чому справа? про що йдеться? у чому річ?
Гірше всього найгірше, якнайгірше
Гірше нікуди гірше не може бути, гірше не можна
Говорити невпопад говорити невлад
Головуючий на зборах голова зборів
Гостинниця готель
Гостра необхідність крайня потреба
Губити час гаяти, марнувати час
Давати клятву присягати
Давати любі консультації давати різні консультації,
консультувати з різних питань
Далеко краще значно краще
Даний випадок цей випадок
Даром тратити сили даремно витрачати сили
Дати прикурити (прикурки) дати (всипати) перцю, намилити шию
Два червоних яблука два червоні яблука
Два визначних дня два визначні дні
Двомісний номер номер на двох
Декілька років тому назад кілька років тому
Дивитися в оба дивитися пильно, бути насторожі
Дивитися зі своєї дзвіниці міряти на свою мірку
Дивлячись на обставини зважаючи на обставини
ПРАВИЛЬНО НЕПРАВИЛЬНО
Без винятку без виключення
Біль (гострий) біль (гостра)
Будь-який любий
Відповідач у справі відповідач
по справі
Двотисячний двохтисячний
Зазнати (поразки) потерпіти
(поразку)
Знайомити (когось із кимось) представляти
Належати (до чогось) відноситись
Належність (до, напр., партії) приналежність
Напис надпис
Навчальний (рік) учбовий
Навчатись (математики) навчатись
(математиці)
Оскільки, тому що… так
як…
Перебіг (хвороби) протікання
Представляти (до нагороди)
Правильна (відповідь) вірна (відповідь)
Прибори (столові) прилади
Пригнічений (настрій) подавлений
Прикидатися, удавати представляти
(щось із себе)
Природний природній
Проводове (радіо) провідникове
Розгортати (подарунок) розвертати
Розгортати (книжку) відкривати (обмеж.)
Рибалка (людина) рибалка (процес)
Рибальство, рибалкування (процес)
Спідня (білизна) нижня
Сподобатися (комусь) приглянутися
Спостерігається
(тенденція) має місце
Ставитися (до когось) відноситися
Укладати (угоду) заключати
Утробний внутріутробний (утроба – внутр. част.)
Холоднішати холодати
Як турист (побувати
десь) в якості туриста
ПРАВИЛЬНО
|
НЕПРАВИЛЬНО
|
Близько
(десяти, напр.)
|
біля
|
Брати
участь
|
приймати
участь
|
Вдаватися
(до якихось заходів)
|
прибігати
|
Вирушати
(кудись)
|
відправлятися
|
Вищий за
підпорядкуванням
|
вищестоящий
чином
|
Відгук (на
дисертацію)
|
відзив
|
Втаємничений
(у щось)
|
посвячений
|
Галузь
(науки)
|
область
|
Захід
|
міроприємство
|
Зворотний
(зв’язок)
|
зворотній
|
Зіткнутися
(з проблемою)
|
стикнутися
|
Зробити
(візит)
|
нанести
|
Зробімо
так!
|
давайте
зробимо так
|
Кампанія
(виборча)
|
компанія
|
Класти
край, припиняти
|
присікати
|
Колишній
|
бувший
|
Короткозорий
|
близорукий
|
Кортіти
(так і кортіло щось зробити)
|
підмивати
|
Машинобудівний
|
машинобудівельний
|
Нагла
(смерть)
|
нагла
(людина)
|
Нахабний,
зухвалий (підліток)
|
наглий
|
Надходження
(коштів)
|
поступлення
|
Накидати
(щось комусь)
|
нав’язувати
|
Наполягати
|
настоювати
|
Наступний
|
слідуючий
|
Настрій
(настроєвий, настроєний, настроєність, настроїти, настроїтися тощо)
|
налаштування,
налаштованість та ін.
|
Не варто
(щось робити)
|
не вартує
|
Неділя
(день тижня)
|
неділя
(тиждень)
|
Опалювальний
|
отоплювальний
|
Опалюваний
(будинок)
|
Отоплюваний
|
НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
добра по натурі доброї вдачі (людина)
у деякій мірі деякою мірою
доказувати доводити теорему
добитися результату домогтися результату
доклад доповідь
друга сторона медалі другий, зворотний бік
медалі
враховуючи (сказане) зважаючи на, з огляду на
(сказане)
вислати відкритку надіслати
листівку
старша (людина) літня, в літах (людина)
вислати за адресою надіслати на адресу
гірше всього найгірше, якнайгірше
краще всього найкраще, якнайкраще
беззаперечні неспростовні докази
вірний (провал) неминучий (провал)
у наш час нині,
тепер вести себе… поводитися
виклично
Позбавлятися… позбуватися
чогось
Віднестися… поставитися
з розумінням
Ведучий… провідний інженер
Відносно… порівняно небагато
Виступаючий промовець
…
на українській розмовляти
українською,
по-українськи
Вирішити … розв’язати
задачу
Відноситися ставитися (до роботи)
У любий час у будь-який час
У любому випадку у
кожному разі, будь-коли
У стані сп’яніння у
нетверезому стані, напідпитку
Усі бажаючі усі зацікавлені, охочі
У даний час у цей час
Даний випадок цей
випадок
Громадянський шлюб цивільний
шлюб
НЕПРАВИЛЬНО ПРАВИЛЬНО
Благословіння - Благословення
Через відсутність розрахунків - Бо нема розрахунків
Триває забастовка - Триває страйк
Хокейна клюшка - Хокейна ключка
Масло рослинне - Олія
Новомісяччя - Молодий місяць, молодик
Слухали пластинку - Слухали платівку
Приналежність до спілки - Належність до спілки
Голова як свинцем налита - Обважніла голова, голова мов чавуном налита
Суть життя - Сенс життя
Сміливці з числа журналістів - Сміливці з-поміж журналістів
У документі відсутні строки виконання - У документі не проставлені строки виконання
Живописна місцевість - Мальовнича місцевість
Леб'яжий пух - Лебединий пух
Нужденні члени сім'ї - Члени сім'ї, що потребують допомоги
Людина рідкісної доброти - Винятково добра людина..
Ужасний - Жахливий
Вибрати депутатів до ради - Обрати депутатів до ради
Віддихати - Відпочивати
Це грозить колекції пошкодженням - Це загрожує колекції пошкодженням
Займати державні важелі - Тримати в своїх руках державні важелі
Зробив крок назад - Ступив крок назад
Обеззброїти - Роззброїти
Підняти шум - Зчинити галас
Почали летіти стріли - Полетіли стріли
Планується прослухати звіти - Планується заслухати звіти
Спішать - Поспішають
Беззаперечні істини - Незаперечні істини
Парламент стратегічно направляє державу - Парламент стратегічно спрямовує державу
Двадцять двоє окулярів - Двадцять дві пари окулярів
Від нині й до віку - Віднині й довіку
З таким трудом заговорив - Насилу заговорив
Чинить по-справедливості - Чинить справедливо
Виступав чи не на кожному мітингу - Виступав мало не на кожному мітингу
Подія для політичного життя міста - Подія в політичному житті міста
По закону - За законом
Навіть при цих зв'язках - Навіть із цими зв'язками
(неправильно-правильно)
• Дивлячись на обставини ― Залежно від обставин
• Той же ― Той самий
• На ступінь вище ― На щабель вище
• Ходити на ципочках ― Ходити навшпиньки
• Вирізати апендицит ― Вирізати апендикс
• Увага приділятиметься відбору кадрів ― Увага зосереджуватиметься на доборові кадрів
• Дедектив ― Детектив
• При збереженні правил ― За додержання правил
• Конкурентом молокозаводам був ― Конкурентом молокозаводів був
• Заціпило мову ― Заціпило рота; заціпило
• Освоєння передових ідей ― Засвоєння передових ідей
• Сподівалися на покращення життя ― Сподівалися на краще життя..
• Пустирник ― Собача кропива
• Силами учнів підготовлено святковий концерт ― Учні підготували святковий концерт
• Бісовий вовцюга ― Бісів вовцюга
• Довгі роки працювали ― Упродовж багатьох років працювали
• Кровожадний ― Кровожерний
• Земля обітованна ― Земля обітована
• Порядні прибутки ― Чималі прибутки
• Суточні ― Добові
• Собор було побудовано ― Собор споруджений (споруджено)
• Відкрити очі ― Розплющити очі
• Добавляти до сказаного автором ― Додавати до сказаного автором
• Звільняти товариша з біди ― Визволяти товариша з біди
• Тут маються загальні докази знищення праці ― Тут є (видно) загальні докази знищення праці
• Не оприходжувати отрутохімікатів ― Не оприбутковувати отрутохімікатів
• Посвятили пам'ятник ― Освятили пам'ятник
• Підсумки проводитимуться щорічно ― Підсумки підбиватимуться щорічно
• Не сміє бути комерційних таємниць ― Не може бути комерційних таємниць
• Виголоднілий ― Зголоднілий
• Непередбачлива істота ― Непередбачувана істота
• Знизу доверху ― Знизу догори
• Після прочитання навіть кількох поезій ― Після прочитання хоча б кількох поезій
• Туго з грошима ― Сутужно (скрутно) з грішми
• Задоволений від співпраці ― Задоволений співпрацею
• Докласти зусиль на розбудову державності ― Докласти зусиль до розбудови державності
• Хірург по спеціальності ― Хірург за спеціальністю
• Їхати по справі ― Їхати у справі
(За книгою Волощак М. Неправильно-правильно: Довідник з українського слововживання. - К.: Просвіта, Українська видавнича спілка, 2003)
• Ходять чутки ― Ширяться чутки
• Швидше всього ― Найімовірніше
• Їздили за капустою ― Їздили по капусту
• По підрахунках ― За підрахунками
• Києво-Могилянська Академія ― Києво-Могилянська академія
• Герцоговина ― Герцеговина
• В Книзі Життя записано ― У Книзі життя записано
• Картавість ― Гаркавість
• Малокрів'я ― Недокрів'я, анемія
• Обмінюваність товарами ― Обмін товарами
• Покрився плісінню ― Покрився цвіллю
• Приклади про лікувальні властивості меду ― Приклади лікувальних властивостей меду
• Розторгнення договору ― Розірвання договору
• Зібралися в Станіславові ― Зібралися в Станіславі
• Новий фонарик ― Новий ліхтарик
• Баснословні ціни ― Неймовірні, небувало або надзвичайно високі, нечувані ціни
• На дальньому від будинку кінці ставка ― На віддаленому від будинку кінці ставка
• Конкурентноздатний ― Конкурентноспроможний
• Невірні передумови ― Хибні передумови
• Прожиточний мінімум ― Прожитковий мінімум
• Типічні явища ― Типові явища
• Валиться з рук ― Падає з рук (рук не тримається)
• Відповідає документам ― Узгоджується з документами
• В України є своє розуміння ― Україна має своє розуміння
• Запис здійснено на підставі документів ― Запис зроблено на підставі документів
• Не мішало б виступити і на зборах ― Не завадило б виступити й на зборах
• Часто падати в обморок ― Часто непритомніти
• Поставили Латвії гостру вимогу ― Поставили перед Латвією гостру вимогу
Літературна вікторина про Т.Г.Шевченка
І.1. Т.Г. Шевченка називають основоположником нової української літературної мови. Чому?
Відповідь. Т.Г. Шевченко виступав як народний поет. Він писав свої твори живою народною, розмовною мовою. На його творах училися письменники: Марко Вовчок, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський. І в наш час письменники вчаться у Шевченка служити народові своєю творчістю.
2.Коли народився Т.Г. Шевченко?
Відповідь. 9 березня 1814 року.
3. З якого походження прізвище Шевченко?
Відповідь. Заселення Кирилівки почалося дуже давно. Це село було запорозьким зимівником, де стояв кошем отаман Кирилко. З архівних джерел відомо, що в 1600-х роках в селі проживав Іван Швець (шив чоботи). В Івана Швеця була одна донька Єфросинія. Січовик Андрій (прадід поета) пристав у прийми до Єфросинії і став прозиватися Шевченком (бо в ті часи приймак брав жінчине прізвище).
4. Пан, у якого Т.Г. Шевченко служив козачком.
Відповідь. Т.Г. Шевченко виступав як народний поет. Він писав свої твори живою народною, розмовною мовою. На його творах училися письменники: Марко Вовчок, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинський. І в наш час письменники вчаться у Шевченка служити народові своєю творчістю.
2.Коли народився Т.Г. Шевченко?
Відповідь. 9 березня 1814 року.
3. З якого походження прізвище Шевченко?
Відповідь. Заселення Кирилівки почалося дуже давно. Це село було запорозьким зимівником, де стояв кошем отаман Кирилко. З архівних джерел відомо, що в 1600-х роках в селі проживав Іван Швець (шив чоботи). В Івана Швеця була одна донька Єфросинія. Січовик Андрій (прадід поета) пристав у прийми до Єфросинії і став прозиватися Шевченком (бо в ті часи приймак брав жінчине прізвище).
4. Пан, у якого Т.Г. Шевченко служив козачком.
Відповідь. Пан Енгельгардт.
5. Російський письменник, портрет якого намалював К.П. Брюллов, щоб розіграти його в лотерею і викупити Т.Г. Шевченка з кріпацтва.
Відповідь. В.А. Жуковський.
6. Великий російський художник, у якого вчився Т.І. Шевченко.
Відповідь. К.П. Брюллов.
7. Художник-земляк, з яким зустрівся Т.Г. Шевченко у 1835 році в Петербурзі в Літньому саду.
Відповідь. І.М. Сошенко.
8. Річка, біля якої похований поет. Відповідь. Дніпро.
9. Які художні твори про життя Шевченка ви знаєте?
Відповідь. С. Васильченко «В бур'янах», О. Іванченко «Тарасові шляхи», Д. Красицький «Тарасова земля», Д. Косарик «Син-колос», О. Ільченко «Петербурзька осінь», Л. Смілянський «Поетова молодість», В. Костенка «Стежки до Кобзаря»,та інші.
10. Портрет якого великого українського поета і художника написав І.М. Крамськой?
Відповідь. Портрет Т.Г. Шевченка.
11. Коли за життя Т.Г. Шевченка виходили твори під назвою «Кобзар»?
Відповідь, В 1840 p., в 1844 р. та 1860 р,
12. Хто автор серій «Живописна. Україна» та «Притча про блудного сина», картин «Катерина», «Селянська родина», «Казашка Катя», портрет актора М.С. Щепкіна?
Відповідь. Т.Г. Шевченко.
13. Що ви знаєте про альбом «живописна Україна»?
Відповідь. Повернувшись з першої подорожі з України в Петербург, Шевченко в 1844 р. приділяє головну увагу підготовці збірника-альбому «Живописна Україна», куди мали увійти малюнки на історичні теми і краєвиди, побутові картини. Шевченко задумав видати альбом у трьох книгах. Перший випуск датований 1844 р. Сюди увійшло шість офортів: «Судна в селі рада», «Дари в Чигирині 1649 року», «Старости», «Казка», «Видубецький монастир» і «У Києві».
II. Дати відповідь. Доповнити.
1. Мандрівні музиканти-співці — ... Відповідь. Кобзарі.
2. Кобзарева пісня було чи не сильніша за будь-яку ... Відповідь. Зброю.
3. Кого з видатних українських кобзарів ви знаєте?
Відповідь. Ф. Грищенко, Г. Гончаренко, М. Кравченко, Ф. Кушнерик, Ф. Холодний, О. Вересай, Є. Мовчан, П. Косач та інші.
4. Кому саме з українських кобзарів у 1860 р. Т. Шевченко подарував збірку «Кобзар»?
Відповідь. Остапу Вересаю.
5. Хто з композиторів написав музику до віршів Шевченка?
Відповідь. Музику написали композитори Лисенко, Крижанівський, Стеценко, Козак та інші.
III. Доповни речення і скажи, з якого твору, хто автор.
1. «Неначе човен в синім морі...»
Відповідь. Вірш «Реве та стогне Дніпр широкий» (балада «Причинна») написав Т. Шевченко.
2. «Ой піду я боса полем...»
Відповідь. Вірш «Як би мені черевички» написав Т. Шевченко.
«І мене в сім'ї великій...»
Відповідь. Вірш «Заповіт» Т. Шевченка,
4. «...Та недовго сонце гріло, Недовго молилось...»
Відповідь. Вірш «Мені тринадцятий минало» T. Шевченка.
5. «На розпутті кобзар сидить,
Та на кобзі грає...»
Відповідь. Вірш «Тарасова ніч» Т. Шевченка.
«Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате...»
Відповідь. Вірш «Н. Маркевичу» Т. Шевченка.
ІV. 1. Назвіть кілька народних прислів'їв про творчість Шевченка.
Відповідь. Лише кілька прислів'їв:
— «Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі»;
— «Зі сторінок «Кобзаря» зійшла правди зоря”;
— «Шевченків «Кобзар» пік панів, як жар»;
— «Правду в «Кобзарі» шукай» та ін,
2. Хто автор пам'ятника, що височить в сквері напроти червоного корпусу Київського університету імені Т.Г. Шевченка? Коли відкрито цей пам'ятник?
Відповідь. Цей пам'ятник Кобзареві створений І скульптором Матвієм Генріховичем Манізером. У березні 1039 — відкрито пам'ятник.
5. Російський письменник, портрет якого намалював К.П. Брюллов, щоб розіграти його в лотерею і викупити Т.Г. Шевченка з кріпацтва.
Відповідь. В.А. Жуковський.
6. Великий російський художник, у якого вчився Т.І. Шевченко.
Відповідь. К.П. Брюллов.
7. Художник-земляк, з яким зустрівся Т.Г. Шевченко у 1835 році в Петербурзі в Літньому саду.
Відповідь. І.М. Сошенко.
8. Річка, біля якої похований поет. Відповідь. Дніпро.
9. Які художні твори про життя Шевченка ви знаєте?
Відповідь. С. Васильченко «В бур'янах», О. Іванченко «Тарасові шляхи», Д. Красицький «Тарасова земля», Д. Косарик «Син-колос», О. Ільченко «Петербурзька осінь», Л. Смілянський «Поетова молодість», В. Костенка «Стежки до Кобзаря»,та інші.
10. Портрет якого великого українського поета і художника написав І.М. Крамськой?
Відповідь. Портрет Т.Г. Шевченка.
11. Коли за життя Т.Г. Шевченка виходили твори під назвою «Кобзар»?
Відповідь, В 1840 p., в 1844 р. та 1860 р,
12. Хто автор серій «Живописна. Україна» та «Притча про блудного сина», картин «Катерина», «Селянська родина», «Казашка Катя», портрет актора М.С. Щепкіна?
Відповідь. Т.Г. Шевченко.
13. Що ви знаєте про альбом «живописна Україна»?
Відповідь. Повернувшись з першої подорожі з України в Петербург, Шевченко в 1844 р. приділяє головну увагу підготовці збірника-альбому «Живописна Україна», куди мали увійти малюнки на історичні теми і краєвиди, побутові картини. Шевченко задумав видати альбом у трьох книгах. Перший випуск датований 1844 р. Сюди увійшло шість офортів: «Судна в селі рада», «Дари в Чигирині 1649 року», «Старости», «Казка», «Видубецький монастир» і «У Києві».
II. Дати відповідь. Доповнити.
1. Мандрівні музиканти-співці — ... Відповідь. Кобзарі.
2. Кобзарева пісня було чи не сильніша за будь-яку ... Відповідь. Зброю.
3. Кого з видатних українських кобзарів ви знаєте?
Відповідь. Ф. Грищенко, Г. Гончаренко, М. Кравченко, Ф. Кушнерик, Ф. Холодний, О. Вересай, Є. Мовчан, П. Косач та інші.
4. Кому саме з українських кобзарів у 1860 р. Т. Шевченко подарував збірку «Кобзар»?
Відповідь. Остапу Вересаю.
5. Хто з композиторів написав музику до віршів Шевченка?
Відповідь. Музику написали композитори Лисенко, Крижанівський, Стеценко, Козак та інші.
III. Доповни речення і скажи, з якого твору, хто автор.
1. «Неначе човен в синім морі...»
Відповідь. Вірш «Реве та стогне Дніпр широкий» (балада «Причинна») написав Т. Шевченко.
2. «Ой піду я боса полем...»
Відповідь. Вірш «Як би мені черевички» написав Т. Шевченко.
«І мене в сім'ї великій...»
Відповідь. Вірш «Заповіт» Т. Шевченка,
4. «...Та недовго сонце гріло, Недовго молилось...»
Відповідь. Вірш «Мені тринадцятий минало» T. Шевченка.
5. «На розпутті кобзар сидить,
Та на кобзі грає...»
Відповідь. Вірш «Тарасова ніч» Т. Шевченка.
«Бандуристе, орле сизий! Добре тобі, брате...»
Відповідь. Вірш «Н. Маркевичу» Т. Шевченка.
ІV. 1. Назвіть кілька народних прислів'їв про творчість Шевченка.
Відповідь. Лише кілька прислів'їв:
— «Шевченкові твори сяють, мов ясні зорі»;
— «Зі сторінок «Кобзаря» зійшла правди зоря”;
— «Шевченків «Кобзар» пік панів, як жар»;
— «Правду в «Кобзарі» шукай» та ін,
2. Хто автор пам'ятника, що височить в сквері напроти червоного корпусу Київського університету імені Т.Г. Шевченка? Коли відкрито цей пам'ятник?
Відповідь. Цей пам'ятник Кобзареві створений І скульптором Матвієм Генріховичем Манізером. У березні 1039 — відкрито пам'ятник.
3
У якому році від Різдва Христова
Т.Г.Шевченко «пас ягнята за селом»?(1814+13=1827
рік)
Вишиванки
Вишиванки завжди були нашим
національним символом, нашою гордістю та автентичною ознакою.
Однак, сьогодні навіть голлівудські зірки хочуть відчути себе частинкою
України. Серед найновіших модних
тенденцій – жовто-сині кольори, віночки і, звичайно, справжні українські
вишиванки!
Актори та музиканти з’являються
у вишитих сорочках на вулицях, дизайнери використовують
українські орнаменти у своїх колекціях. І все це не даремно, повірте! Адже
вишита українська сорочка – це не просто одяг, це справжній оберіг. Ось вам
кілька найцікавіших фактів про цей витвір мистецтва, які ви, можливо, не знали.
1. Перші
вишивки на території слов’янських країн мали більш релігійний зміст і
оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на
рукавах, комірах, подолі та всюди, де тіло було відкритим. Існували особливі
вишиванки для релігійних ритуалів та святкових подій. А діткам при народженні
дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.
2. Виявляється, вишиванки – один з найдавніших українських
атрибутів. Геродот стверджував, що вишивкою був прикрашений одяг скіфів, які
довгий час проживали на території України. Археологи знайшли на Черкащині
зображення чоловіків, одягнених у щось дуже схоже на український національний
костюм. Знахідка датувалась 6 ст. нашої ери. Такі ж сорочки приписувались
трипільцям.
3. Сорочка завжди вишивалась жіночими руками, а тому несла
сильний емоційний заряд, символізувала добро, любов і вірність. Давнє
замовляння наших предків говорило: “Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і
чоловік до жінки був”. Саме тому дівчата повинні були вишити своєму нареченому
вишиванку до весілля.
4. До речі, про особливе значення чоловічої вишиванки, як
символу кохання ходить ще одна легенда. Подейкують, що чумаки довіряли прання
своєї сорочки тільки одній єдиній дівчині. Іншим до такого сакрального ритуалу
зась. Так чумак підтверджував вірність своїй коханій.
5. Першим модником, котрий поєднав вишиванку з буденним
одягом став Іван Франко,
котрий носив її під піджак і з сучасним вбранням. Саме у такому вигляді
письменник зображений на 20-гривневій купюрі.
6. Кожен
регіон України має свою особливу вишиванку, яка відрізняється від інших
технікою та орнаментом. Фактично, кожна область може повихвалятись унікальними
вишитими сорочками, притаманними тільки їй.
7. Першим ведучим, який з’явився у прямому ефірі у
вишиванці, став Андрій Шевченко. В такому вигляді він відкрив телемарафон “Ніч
виборів” на “5 каналі”. Згодом таку тенденцію підтримали й інші.
8. Дуже багато
орнаментів, що використовуються в оздобленні вишиванок, сягають своїм
корінням до язичницьких часів. Наприклад, солярні знаки (або “громовий знак”,
“колесо Юпітера”) пов’язані з язичницьким небесним божеством Родом.
9. Одним з найоригінальніших видів вишиванок вважають
борщівську. Її особливість полягає в тому, що вона рясно розшита чорними
нитками. Розповідають, що колись турки і татари знищили практично всіх місцевих
чоловіків, тому жінки впродовж кількох поколінь вдягали саме такі сорочки.
Роди літератури, їх ознаки та жанри
| РОД | ОЗНАКИ | ЖАНРИ | |
| 1. | ДРАМА Це один з літературних родів, який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення. Драма є специфічним видом мистецтва, який одночасно належить як літературі, так і театру. Лише у колективній творчості письменника, режисера, художника, композитора й акторів вона може стати помітним явищем літературно-мистецького життя. |
- Зображення людини через її поведінку, вчинки, висловлювання; - Гострий конфлікт є рушієм дії; - Події відтворюються як живий процес, що протікає в даний момент; - Діалогічний виклад художнього матеріалу; - Текст поділяється на дії, картини, яви; - Наявні ремарок; - Твір призначається для вистави на сцені; - Прозова форма (зрідка – віршова). |
Трагедія -
драматичний твір, в основу якого покладено дуже гострий, непримиримий і
життєво важливий для певної епохи конфлікт, незвичайний герой потрапляє
у безвихідне становище, вступає в боротьбу з нездоланними в даній
ситуації силами і часто гине (І. Карпенко-Карий «Сава Чалий»). Комедія - драматичний твір, у якому дійові особи зображуються у смішних ситуаціях, нещадно висміюються людські пороки та негативні соціально-побутові явища. Власне драма - драматичний твір, в основу якого покладено гострий життєвий конфлікт, напружену боротьбу й складні переживання персонажів, але розв'язка не має трагічного характеру, відсутня свідома настанова на комічне (Т. Шевченко «Назар Стодоля», І. Франко «Украдене щастя»). Трагікомедія - драматичний твір, у якому поєднані риси трагедії і комедії (І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля»). Мелодрама - повчально-моралізаторський, підкреслено емоційний драматичний твір з гострою фабулою, в якому персонажі різко діляться на добрих і лихих. Водевіль - невелика, часто одноактна весела п'єса, в основу якої покладено анекдотичну подію і в якій розмови героїв чергуються з жартівливими піснями, танцями. Містерія - масова драматична вистава на сюжети релігійних легенд. Драма-феєрія - це різновид драми з фантастичним сюжетом, з неймовірними перетвореннями, де поряд із людьми діють фантастично-міфічні істоти. |
| РОД | ОЗНАКИ | ЖАНРИ | |
| 2. | ЛІРИКА Це один із трьох, поряд з епосом та драмою, родів художньої літератури та мистецтва, в якому у формі естетизованих переживань осмислюється сутність людського буття. У ліриці першорядне значення надається виражальним засобам, які формують інтимну атмосферу з витонченим емоційним станом, тобто — ліризм. Види лірики: - Філософська - Інтимна (любовна) - Громадянська (патріотична) - Пейзажна - Релігійна |
- Відтворення людських емоцій, переживань, думок; - Наявність ліричного героя (умовна дійова особа, яка виражає настрої та думки, втілені в художньому творі); - Безсюжетність; - Інтенсивне використання образотворчих засобів; - Віршована форма; - Стислість викладу. |
Гімн - урочистий твір символічно-програмового змісту. Романс - це невеличкий ліричний вірш любовного змісту, призначений для вокального виконання. Ода - урочистий твір уславлення, писаний на честь якоїсь видатної особи чи події, виражаються почуття поваги, захоплення. Сонет - канонічний жанр ліричного вірша, який складається з двох катренів і двох терцин написаних переважно п'ятистопним ямбом з усталеною римою: абаб, абаб, ввд, еед (італійський сонет) або з трьох катренів і одного дистиха (англійський або шекспірівський сонет). Елегія - ліричний вірш, пройнятий сумним настроєм. Епіталама - твір панегіричного характеру, написаний з нагоди одруження. Епіграма - невеличкий вірш, який висміює яку-небудь особу чи негативне суспільне явище. Ідилія - невеликий, переважно віршований твір, в якому поетизується сільське життя. Медитація - вірш філософського змісту, в якому автор передає свої глибокі роздуми про деякі важливі проблеми, інколи глобального значення. Акровірш - вірш-загадка, у якому початкові букви рядків складають слово-відгадку. Фігурний вірш - це вишуканий поетичний твір, в якому домінував зоровий ефект. Верлібр - це вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини. Послання - це віршований літературний твір, написаний у формі листа або звернення до якоїсь особи чи багатьох людей. Панегірик - жанр ораторської і поетичної творчості, своєрідний гімн на честь певної особи. |
| РОД | ОЗНАКИ |
ЖАНРИ
|
|
| 3. | ЕПОС Це різновид літературного роду, що оповідає про події, які нібито відбувалися у минулому (немов здійснювалися насправді і згадуються оповідачем). Епос охоплює буття в його пластичній об'ємності, просторово-часовій довжині і подійовій насиченості (сюжетність). Виникає у фольклорі (казка, епопея, історико-героїчні пісні, билина). До 18 століття епос був головним жанром літератури. |
- Розповідний характер; - Усебічне змалювання героїв; - Сюжетність; - Описи різних видів; - Рівний тон викладу; - Прозова форма; - Менш інтенсивне використання образотворчих засобів. |
Малі форми: Оповідання - це невеликий за розміром твір з чітким сюжетом, незначною кількістю персонажів, у якому відтворено події обмеженого проміжку часу. Новела - один із видів епічних творів, близький за розміром до оповідання, але відмінний від нього надзвичайною стислістю у викладі, напруженістю розвитку сюжету, несподіваністю розв'язки; властивий глибокий психологізм у розкритті внутрішнього світу персонажів, відступи від норм усталеної побудови. Нарис - невеликий прозовий художньо-публіцистичний твір на актуальну тему сучасності, у якому зображуються реальні факти, події, люди (часто на документальній основі). Етюд - невеликий безфабульний твір настроєвого характеру. Казка - розповідний твір про вигадані, а часто й фантастичні події. Легенда - переказ про якісь події чи людей, оповитий казковістю. Середні форми: Повість - розповідний прозовий твір, більший за обсягом від оповідання, менший від роману, що має однолінійний сюжет, головних і другорядних персонажів. Великі форми: Роман - великий і складний за будовою епічний прозовий твір, у якому широко охоплені життєві події, глибоко розкривається історія формування характерів багатьох персонажів. Роман-епопея - розповідь про масштабні події всенародного значення; створення сильних характерів; зображення не одного, а кількох поколінь; масштабність. Різновиди роману за змістом: - соціальний; - соціально-побутовий; - історичний; - психологічний; - філософський; - сатиричний; - пригодницький; - біографічний; - фантастичний (науково--фантастичний і фентезі); - автобіографічний; - готичний; - химерний; - детективний. Жанрові різновиди роману: - роман виховання (присвячений проблемі формування особистості) - роман із ключем (персонажу відповідає конкретний прототип у житті); - роман-подорож (різновид пригодницького чи сенсаційного романів, сюжет якого побудований на розповіді про подорож); - роман у новелах (не має цілісної композиції, складається з кількох автономних новел, об'єднаних спільною ідеєю або темою); - роман-епопея - роман-хроніка; - роман у листах; - роман-балада жанровий різновид роману, який містить ознаки балади (зокрема, домінування мотиву кохання жінки з демонічним єством у чоловічій подобі тощо). |
| ЛІРО-ЕПОС Характеризується гармонійним поєднанням зображально-виражальних засобів, притаманних ліриці та епосу. Людина в ліро-епічних творах зображується ніби у двох планах; з одного боку, передаються певні події її життя, а з іншого — переживання, емоції, настрої. |
- Сюжетність; - Характеристика дійових осіб; - Наявний ліричний герой; - Розповідь; - Наявні описи; - Віршована форма; - Відтворення почуттів і роздумів героя. |
Поема
- великий за обсягом ліро-епічний віршований твір, в якому зображені
значні події та яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується
ліричними відступами. Балада - це невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему з драматичним напруженим сюжетом. Поезія в прозі - невеликий ліро-епічний твір, написаний ритмічною прозою, який відзначається образністю, стрункістю композиції, сконцентрованістю змісту. Дума - великий пісенно-розповідний твір переважно героїчного змісту про важливі історичні події, який виконується речитативом. Історичні пісні - це народні ліро-епічні твори про важливі історичні події та конкретних історичних осіб. Різновиди поеми: - бурлескно-травестійна - І. Котляревський “Енеїда” героїко-романтична - Т. Шевченко “Гайдамаки” - соціально-побутова - Т. Шевченко “Катерина” сатирична - Т. Шевченко “Сон” - поема містерія - Т. Шевченко "Великий льох" драматична поема - Л. Українка "Бояриня" |
Шанувальники поезії часто сперечаються, до якого жанру віднести те чи інше вірш. Справді, різновидів літературних творів,
в тому числі ліричних, існує безліч. Розібратися в них часом по плечу
лише фахівцям-філологам. Тут і елегії, і оди, і сатиричні вірші, і вірші
у прозі - всього не перерахуєш. Багато жанри в наш час "зійшли зі
сцени" і в сучасній поезії майже не зустрічаються.
Розглянемо ж
коротенько, які бувають жанри.
Як відомо, ліричні форми можуть різнитися
за обсягом (малі - вірші, сонети, епіграми, оди і т. д. Більші -
поеми, балади), за жанрами, за змістом (любовна лірика, дружнє послання,
урочисте вихваляння, сатирична епіграма та ін.).
Віршовані твори можуть
бути строго канонізовані за формою (мати строго певне число рядків або
строф) або ж написані у вільній формі, часом без дотримання розміру і
рими ("білі" вірші). Втім, враження "повної свободи" віршування в даному
випадку оманливе - будь-який твір створюється за певними канонами.
Отже,
основні жанри віршів. Класичним віршем вважається невелике (на відміну,
наприклад, від поеми) літературний твір у віршованій формі. Починаючи з
19 століття є найбільш поширеною формою лірики. Ода - патетичне,
урочисте твір, що прославляє кого- або що-небудь, часто виконувалася під
музику. У перекладі з грецької означає "пісня".
Елегія - під цією
назвою в античної поезії розумілося написаний у формі елегійного дистиха
вірш, пізніше (в західноєвропейській поезії) елегіями стали називати
твори романтично-сентиментальні, що розповідають про нещасну любов,
розчарування, тлінність буття.
Балада -
це віршований твір, що має сюжет, зазвичай фольклорного чи історичного
характеру, часто на основі якоїсь легенди. Балади часто мали таємничий,
іноді трохи похмурий колорит. Пісня відноситься до словесно-музичному
мистецтву. За формою зазвичай складається з строф або куплетів. За
змістом може бути від ліричної до сатиричної, за складом виконавців -
сольною або хоровий, з музичним супроводом або без такого. Пісня може
бути народної чи професійної, може бути авторської (наприклад, романс).
Багато
жанри віршів у наші дні вже не зустрічаються. Це послання - твір,
звернене до конкретного або вигаданій особі (було популярно з античних
часів приблизно до середини 19 століття), мадригал - вірш-комплімент,
звернений, найчастіше, до жінки, аполог - вірш повчального характеру.
Буколіка
(пастораль) - загальна назва двох окремих жанрів, які часто плутають -
еклоги і ідилії. Еклога зображує побутові сільські сценки, діалоги між
пастухами і пастушками. Ідилія оповідає про мирну і безтурботного життя
на лоні природи (часто це поняття вживається з іронією). Обидві ці
різновиди зародилися в античній Греції і існували до початку 19
століття.
Існують жанри віршів, чітко структурованих, із заданою
класичними канонами формою. Це сонет, що складається з 14 рядків, що
включає 2 чотиривірші на 2 рими (званих катренами) і 2 тривірша (т. Зв.
Терцета) на 3 або на 2 рими. Сонети з'явилися в Італії в 13 столітті і
були надзвичайно популярні в епоху Відродження, знайшли відображення в
поезії стилів бароко, романтизму і частково модернізму.
До
твердих форм можна також віднести жанр рондо. Це різновид вірша з 15
рядків, причому 9-а і 15-я рядки є нерифмующейся рефреном, повторював
початок першого рядка. Крім рондо, до твердих форм відносяться тріолет,
ритурнель, станси, октава, Сіціліана, рондель.
Завжди популярні
були і є жанри віршів комічного характеру. Це байка - коротке повчальне
твір з неодмінною мораллю в кінці, героями якого зазвичай були тварини
та казкові персонажі. Епіграма -невелике сатиричний вірш, часто різко
висміює кого-небудь. Бурлеску - різновид комічного жанру.
В окрему
групу можна виділити жанри віршованих творів, так чи інакше заснованих
на варіюванні граматичних форм або просто грі слів. Це акростих, з
початкових літер якого можна скласти слово або фразу, анацікліческій
вірш (читається від початку до кінця і навпаки), буриме (вірші на
заздалегідь задану риму), паліндром (однаково читаються справа наліво і
навпаки) і т.п.
Як аналізувати
ліричний твір
1. Згадайте коло життєвих явищ, які стали об’єктом зображення у даному творі, його життєву основу. Розкажіть
про місце, час, історію написання вірша, про обставини життя, під впливом яких з'явився цей вірш.
2. Розкрийте тему твору. Про що розповідає ліричний герой вірша, що є предметом осмисмення та
зображення у творі?
3. З'ясуйте
особливості композиції вірша – як він побудований, яку форму для
висловлення своїх почуттів обрав поет у цьому творі?
4. Проаналізуйте
образи вірша: які конкретні картин намальовані поетом у творі, яка їхня роль, з якими почуттями автора вони пов'язані?
5. Відчуйте, яким
настроєм пройнятий вірш, які почуття і переживання поета є домінуючими і
Викладаючи кожну строфу окремо, наводячи цитати, покажіть
думки, душевний стан, настрій ліричного героя.
6. Які особливості
авторського світосприйняття ви помітити у творі? Для цього знайдіть та проаналізуйте
головні мотиви, образи вірша, що показують авторське бачення світу; аналізуйте при
цьому кожну строфу.
7. Поясніть,
якими художніми засобами передаються ці думки, почуття, переживання, емоційний
стан героя. (Епітети, порівняння, метафори, уособлення тощо). Визначте віршовий
розмір, яким написаний вірш ( поетичний ритм – це головна інтонація ліричного
твору, його внутрішня організація).
8. Вкажіть, яка
ідея твору. (Ідея - це те, що хотів сказати нам автор, основна думка). Яку
думку передає нам поет, що стверджує автор своїм твором?
9. Розкажіть про
свої власні почуття і враження від вірша. Поділіться своїми думками та
переживаннями, що викликав у вас цей твір.
Твір у жанрі ЕСЕ
Як писати есе
Есе (від франц. essai – спроба, проба, нарис) – прозаїчне
висловлювання невеликого об’єму і вільної композиції, що виражає індивідуальні
враження і міркування з конкретного приводу або питання і свідомо не претендує
на вичерпну відповідь.
Пам’ятайте! Обираючи жанр есе, ви можете дозволити собі бути
суб’єктивними, зосередитися на частковому, а не на головному, висловлювати
спірні міркування, наводячи мінімум доказів, але, з іншого боку, саме це може
бути і небезпечним – уявна легкість — пиши собі, як бажаєш. Але зовсім не факт,
що ваш твір вийде оригінальним та цікавим.
Перш ніж обрати жанр есе, подумайте та переконайтесь у тому,
що вам є що сказати.
Стиль есе
вирізняється:
-
образністю
-
рухливістю
асоціацій,
-
афористичністю,
-
установкою
на інтимну відвертість,
-
розмовною
інтонацією,
-
парадоксальністю.
Для есе характерне
використання численних засобів художньої
виразності:
- символів;
- метафор;
- порівнянь;
- алегоричних і притчових образів.
Для передачі особового
сприйняття автору есе необхідно:
- використовувати
всілякі асоціації;
- проводити паралелі;
- добирати аналогії.
Есе буде цікавим, якщо в ньому будуть присутні:
- непередбачувані (парадоксальні)
висновки;
- несподівані
повороти;
- цікаві зчеплення.
Мовна будова есе
– це динамічне чергування полемічних висловів, питань, проблем, використання
розмовної інтонації і лексики.
Прийоми для написання успішного есе
• Ефектний початок –
вступ, дуже важливий елемент твору. Читач визначає для себе, чи варто йому
читати ваше есе. Для початку есе існує кілька підходів.
1. Стандартний
(найпоширеніший). Необхідно відповісти на шість запитань: хто, що,
коли, де, чому і як. Відповіді на ці запитання дадуть змогу читачеві зрозуміти,
чого йому очікувати.
2. Несподіваний
– це може бути що завгодно, але читач повинен бути здивований або шокований.
3. Дієвий
— зображення самого процесу, а причини й наслідки випливуть далі. Цей
підхід зручний для коротких есе.
4. Авторитарний
– пропонує інформацію в наказовому тоні, щоб створити враження
упевненості автора тільки в собі.
5. Інформативний
— читач одразу отримує інформацію про те, що буде далі у творі.
6. Цитатний
– вдало підібрана цитата одразу привертає увагу читача (не
рекомендується використовувати прислів’я і кліше — це банально).
7. Діалоговий
– з одного боку, такий початок стимулює читача як учасника діалогу, з
іншого, – це може бути просто потік думок з риторичними запитаннями.
• Хронологія есе – послідовність подій
(але не зациклюйтесь на часі ~ есе може вийти нудним). Просто згадуйте час. Не
намагайтесь у дрібницях описувати все, що відбувалося в певний період.
• Оповідання — дія або історія, що
триває до самого кінця есе, в якій підкреслюються якості, можливості або
знання, пов’язані з темою вашого есе.
• Опис – характерною рисою такого есе є
яскрава образність твору, що підтверджується багатою мовою, і цікаві деталі,
які залишають читача довгий час під враженням.
• Порівняння – в основному цей прийом
використовується щодо питання, за яким потрібно описати, наприклад, досвід або
невдачу.
•
Фінальні компоненти – останні абзаци (абзац) мають завершувати вашу думку і
залишити в пам’яті читача яскравий слід.
Дев’ять правил написання креативного есе
1. Тільки позитивна
мова (описувати краще те, що є, а не те, чого немає).
2. Слова-зв’язки
(вони допомагають плавно переходити з однієї частини до іншої).
3. Різна структура
речень. (Читати речення правильної структури нудно. Додайте кілька інверсій. Пишіть
різні за довжиною речення.)
4. Зрозумілі слова.
(Розумійте значення слів, які ви вживаєте в есе. Ви пишете, щоб уразити
змістом, а не словниковим запасом. Вишуканість гарна, але в міру.)
5. Різні слова
(синонімія.)
6. Лаконічність.
7. Кожне слово важливе
(без повторів; кожне речення повинне нести унікальний зміст).
8. Активна життєва
позиція.
9. Книги про есе — це
здорово.
Це варто знати
Відповідно до (чого?) – згідно з (чим?);
Властивий (кому?) – характерний (для кого?);
Повідомити (кому?) – інформувати (кого?);
Опанувати (що?) – оволодіти (чим?);
Сповнений (чого?) – наповнений (чим?.
Часом помилки є результатом змішування засобів російської та української
мов, коли однакові за значенням слова в різних мовах вимагають різних
відмінків:
Благодарить (кого?) – дякувати (кому?);
Причинять (что?) – завдавати (чого?);
Снабжать (чем?) – постачати (що?);
Нуждаться (в чем?) – потребувати (чого?);
Подражать (кому?) – наслідувати (кого?).
У російській та українській мовах керування може здійснюватися за допомогою
різних прийменників:
Подготовиться к... – подготуватися до...
Стремиться к... – прагнути до...
Предупреждать о (об)... – попереджувати про...
Забота о (об)... – піклування про...
Таблиця родів деяких іменників, що
складно визначити за звичайними правилами
Рід іменників
жіночий
|
чоловічий
|
середній
|
Спільний
|
Туш( фарба)Фланель
ПутьДаль В’язь Бандероль Заполоч Повінь Гуаш Бязь Перу(країна) Міссісісіпі(ріка) Криза Путь |
Туш(муз. жанр)Тюль
СтепНакип Кір Купель Шимпанзе Рояль Нежить Насип Біль Сажень Сибір Дріб |
КупеБезе
ВидовиськоДівчисько Осло (місто) |
1.На –А, -Я , що означають назви, що даються
особам жіночої, чоловічої статі за ознаками або рисами їх поведінки, життя чи
характеру діяльностіНевдаха
ПлаксаГуляка Недотепа Сіромаха Бідолаха Сердяга 2.Незміння прізвища іншомовного походження Віардо, Кюрі 3. Укр.прізвища на –А типу Коляда,Діброва |
Я – образ
Я – сніжинка
Я – маленька
пухнаста сніжинка. Коли потихеньку спускалася з хмар на землю, то бачила
дивовижний пейзаж.
Унизу
розкинулося красиве засніжене село, що димарями підпирало небо.
Воно простяглося тоненькою смужкою вздовж старого густого
лісу.
Опустившись
нижче, я почула веселий галас дітей, які каталися на санчатах з гірки. Ще довго
зі мною бавився вітерець – пустун. Він відносив мене то в одну, то в іншу
сторону.
Я дуже стомилася й мені захотілося спати,
тому й опустилася на годівничку, де вже дрімали маленькі горобці, вдячні за
таку затишну оселю турботливим дитячим рукам. Мої повіки змикалися, я засинала,
а в пам`яті
знову і знову зринали спогади про найкращу в моєму житті подорож.
Пейзажний етюд
Надвечірні сутінки
Надвечір’я… Кожен раз ця пора – завжди нова казка, неповторна
і чарівна.
Стомлене сонце котиться за обрій спочивати.
Воно схоже на велику червону діжу, навколо якої пливуть різнобарвні хмари.
Просто диво! Тільки неслухняні промені ніяк не вгамуються: то один вискочить,
то другий, виграючи на небі.
Довгі літні
присмерки…Сьогодні вони такі казкові! Чутно зозулю і солов’я. Гуде джміль,
повертаючись до своєї домівки. Спішать додому мурахи. Жабенята стрибають берегом
ставка. Здалеку чути їхній веселий квакіт. Розцвів пишними жовтими зірками
розлогий кущ акації. Подихнув вітерець і обдав усе навколо медвяними пахощами.
Радісним співом щосили задзвеніли у траві коники.
Сивий дідуган
вечір спостерігав за цією метушнею, і коли всі мешканці лісу, поля, луки
розбрелися по своїх домівках, почав спускатися на землю. З його рукавів висипався волохатий туман,
зітканий із краплинок води, якою вмилася травичка.
Сутеніло. На небі з’явився молодик
із вечірньою зорею. Згасли останні хвилини вечірньої години. Одна за одною
загораються зірочки. Тиха ніч сном повиває землю.
Акварель
За моїм вікном…
Як приємно сісти після дощу біля
відчиненого вікна, на повні груди вдихнути свіжого повітря та помилуватися
краєвидом. А він такий чудовий!
Ще зовсім недавно небо було чорним, його
час від часу розперізували червоними язиками гострі стріли блискавки. А зараз
із-за пишно зеленої крони старої липи виглядає шматочок блакитного неба. На
ньому теплий літній вечір густо розсипає яскраві зорі. Золотий ріжечок місяця
освітлює сад. Він рясно зеленіє, бо дощ напоїв його життєдайною вологою, змив з
листочків сірий пил та бруд. Жовтоокі ромашки, малинові півонії, помаранчеві
нагідки, сині незабудки, білі лілеї, різнокольорові іриси – ось такий квітковий
калейдоскоп за моїм вікном. Його створили дбайливі бабусині руки. А як п’янять своїм
ароматом ніжно-рожеві матіоли та молоді кущі жасмину й бузку! Здається, що й
вечір стає бузковим… А йому на зміну за вікном уже спускається на землю темна
ніч, ховаючи під своєю чорною ковдрою все навкруги. Залишає лише світлі мрії та
щемливі спогади.
ОКРУШИНИ
НЕ ВСЕ ЗМІНЮЄТЬСЯ
Моя вже не
зовсім молода сусідка змінила свій гардероб, зачіску, фото в «Однокласниках»…
Тільки графа про сімейний стан залишається незмінною: «не одружена».
ВІДСІЮВАННЯ
У світі є
багато гарних людей. Тож скористайтеся цим: позбавтеся негідників у своєму
оточенні.
СЛУШНА ПОРАДА
Життя надто
коротке, тому потрібно поспішати ЖИТИ.
НЕ ПОСПІШАЙТЕ!
Робіть усе крок
за кроком. Тільки не робіть таких кроків, як у циклопів.
Завдання для підготовки до олімпіади
7 клас
Українська література
І. Напишіть
твір-роздум на тему «Від теплого слова і крига скресне» (Народна
творчість).
(12.
б.)
ІІ. Дайте відповіді на запитання, дотримуючись
чіткості й лаконічності у
висловлюваннях.
(10 б.)
1. За поданими роками запишіть події з життя Т.Шевченка.
а)1838
- ; б)1840 - ; в) 1843, 1845,
1859 - ; г) 1847-1857 -
2. У чому полягає своєрідність будови
коломийок? Проілюструйте прикладом.
3. Який художній засіб яскраво виражений у
рядках:
Стоїть явір над водою, в воду
похилився.
На козака пригодонька – козак
зажурився.?
4. Назвіть види мистецтва.
5. Назвіть
функції мистецтва.
6. Визначте
головну думку вірша Тараса Григоровича Шевченка «Заповіт».
7. Іван Франко мав близько ста псевдонімів та
криптонімів. Назвіть деякі з них
(не менше 4).
(не менше 4).
8. Хто з письменників зізнавався: «Майже всі мої
писання … напоєні, так сказати, кров’ю мого серця, моїми особистими враженнями
і інтересами, усі вони є частина моєї біографії»?
9. Як можна назвати одним
словом високі почуття, натхнення, душевне піднесення, викликані певною подією,
явищем, ідеєю?
10. Про який твір І. Франко
писав: «Праця історична має
вартість, коли факти в ній представлені докладно і в причиновім зв’язку…»?
7 клас
Українська мова
І. Запишіть речення,
усуваючи риску на місці орфограм та розставляючи пропущені розділові
знаки. Зробіть повний синтаксичний розбір
(підкресліть члени речення, надпишіть
над ними частини мови, дайте характеристику всій конструкції).
(7б.)
Ні/чого не/забуває
рідна земля усе береже у своїй пам/яті розповідає про далеку й по/вік
не/забутню минувшину.
ІІ. З’ясуйте,
яку синтаксичну роль виконує інфінітив у наведених прикладах. ( 5 б.)
А) Його вчили
говорити правду.
Б) Говорити правду – риса шляхетної людини.
В) А слова дружнього за
гроші не купити.
Г) Місяць пливе оглядати і небо, і
зорі, і землю, і море.
Д) Наказ наступати надійшов із Києва.
ІІІ. Поясніть, які
якісні прикметники не мають ступенів порівняння? Наведіть не менше 6
прикладів.
(2 б.)
ІV. Відновіть із
переплутаних компонентів первісну форму фразеологізмів (рід і число прикметників при потребі змінювати). ( 5 б.)
Троянська праця. Нитка Тантала. Ведмежа пісня Сізіфів кінь. Аріаднина мова. Муки Езопа.
Крокодиляча послуга. Лебедині сльози. Гераклова арфа. Еолові подвиги.
V. Розподіліть слова
так, щоб у кожній групі були слова одного кореня. (4 б.)
Завод, водиця,
водій, заводський, поводитися, водний, водойма, провідник, підводний, переводити, безводдя,
водити.
Усього - 45
б.
8 клас
Українська література
І. Напишіть твір-роздум на тему «Наймізерніше щастя в житті – багатство, найбільше – мудрість» (Г.Лессинг). Сформулюйте тезу, наведіть два-три переконливі докази,
які найкраще аргументуватимуть ваші міркування. Проілюструйте ваші думки
посиланнями на приклади з художньої літератури (укажіть проблему, порушену
письменником, назву твору, назвіть художній образ, який допомагає розкрити
проблему, наведіть цитату із твору тощо), історичні факти або випадки з життя.
(12 балів)
ІІ. Дайте відповіді на запитання,
дотримуючись чіткості й лаконічності у
висловлюваннях.
1. У якій народній пісні образ України є
потужним образом-уособленням?
2. Вилучіть зайві терміни: героїчний епос,
славословіє, тирада, період, рівноскладові рядки, риторичні запитання, кінцівка, тавтологія, строфічна
будова.
3. Які слов’янські
міфологічні образи наявні у «Слові…»?
4. Назвіть твір Тараса
Шевченка, який є філософським
роздумом про людські долі, своєрідною
стилізацією під народну пісню. Хто з композиторів написав музику до цього
твору?
5. Продовжіть речення:
Інтелект,
поетична інтуїція, сильна творча воля, орлиний лет душі, уміння відмежовуватися
від сірої буденщини і без галасу, і
самовихваляння творити образ вільної людини – усе це гармонійно поєдналось у
творчості…
(5 балів)
ІІІ. Укажіть на спільні
і відмінні ознаки дум та
історичних пісень. (8 балів)
8 клас
Українська мова
І . Речення розподіліть
за видами: 1 - односкладне означено-особове; 2 - односкладне неозначено-особове; 3 - односкладне називне; 4 - двоскладне неповне
із пропущеним підметом; 5 - двоскладне
неповне із пропущеним присудком; 6 - двоскладне повне зі складеним іменним
присудком. У кожному реченні підкресліть граматичну основу.
Небо глибоке, прозоре, блакитне (М.Івченко).
Вже де-не-де й димок із димаря (Л.Костенко).
Іду і мрію про щось (М.Йогансен).
Зимовий вечір. Тиша (П.Тичина).
Мене везуть у царство трав, річок і
таємничих озер (О. Довженко).
Старі люди говорили, що давно не пам’ятають
такої теплої осені.
(6 балів)
ІІ. Чи належить до ІV відміни іменників
слово ягнятко?
(4 бали)
ІІІ. З наведених
слів побудуйте словотворчі
ланцюжки.
Водяник, вода, водяний; школа, школяр, шкільний; відмінниця, відмінний, відмінник; вчити, вчителька,
вчитель; літератор, літературний, література .
(5 балів)
ІV. Запишіть слова у дві
колонки: 1) які пишуться через дефіс; 2) які пишуться разом.
Унтер/офіцер, вакуум/апарат, само/хід, округло/яйце/подібний,
вербо/ліз, кисло/солодкий, овоче/сховище, єдино/початок,
олійниково/слобідський, м’ясо/молочний, право/бережний, південно/східний, олійно/екстракційний, віце/президент, воле/любний, індо/китайський,
радіо/фізичний, світло/водо/лікування, історико/культурний, їдальня/зимівниця.
(5 балів)
V. Відредагуйте подані
словосполучення.
Дотримати слово,
опанувати професію, зазнати невдачу, зрадити принципам,
називати по імені, відправити по
пошті, заходи щодо поліпшення , сталося із-за недбальства, один раз в
місяць, ввести до складу.
(5 балів)
Усього – 50
балів
9 клас
Українська література
І. Напишіть твір-роздум на тему
«Серце і звичаї людські, а не зовнішні якості мають свідчити про те, хто ти є»
(Г.Сковорода). Сформулюйте
тезу, наведіть два-три переконливі докази, які найкраще аргументуватимуть ваші
міркування. Проілюструйте ваші думки посиланнями на приклади з художньої
літератури (укажіть проблему, порушену письменником, назву твору, назвіть
художній образ, який допомагає розкрити проблему, наведіть цитату із твору
тощо), історичні факти або випадки з життя.
(12 балів)
ІІ. Дайте відповіді на запитання,
дотримуючись чіткості й лаконічності у
висловлюваннях.
1. Творам якого літературного напряму властива мозаїчність композиції,
використання символів, різноманітність тропів, утвердження культу аскетизму.
Назвіть твори, які представляють цей літературний напрям.
2. Поясніть значення терміна «псалми». Як
поділяються псалми за тематичними особливостями?
3. Розкрийте символічне значення зерна й ґрунту з Притчі
про сіяча.
4. Який твір давньої літератури названо «золотою книгою українського
письменницького люду»? Хто автор цих слів?
5. Які художні особливості мають
історико-мемуарні твори?
6. Кого вважають найяскравішим представником української барокової поезії?
7. Кому присвячена драма Феофана Прокоповича «Володимир»? Чому саме?
8. Семен Климовський послав Петру І два філософсько-публіцистичні твори, за
які він міг бути покараний. Тільки смерть царя врятувала його від розправи.
Назвіть ці твори. Про що в них було
написано?
9. Як трактує філософію Григорій Сковорода?
10. У якому творі можна знайти і описи вечорниць, і похорону, і
поминок, і ворожінь, і танців та всіляких забав? Укажіть автора та назву твору.
(10 балів)
ІІІ. Розкрийте зміст терміна «поетика».
Охарактеризуйте поетику української ліричної
пісні.
(8 балів)
9 клас
Українська мова
Українська мова
І. Запишіть речення,
розставивши пропущені розділові знаки,
побудуйте його структурну схему, зробіть повний синтаксичний розбір
(підкресліть члени речення, надпишіть над кожним словом частину мови, дайте
загальну характеристику всій конструкції і компонентам як простим реченням).
Така прекрасна була та пісня що здавалося і
листочки на тополі перестали шелестіти прислухаючись до материнського співу
(І.Цюпа).
(8 балів)
ІІ. Назвіть неморфологічні
способи словотворення. Згрупуйте за способом словотворення слова: «Дніпро» (готель), Гончар, вічнозелений,
минуле, добраніч, Півні (село), край (дороги), військовий, черговий,
вищезазначений.
(5 балів)
ІІІ. Відповісти на
запитання, дотримуючись чіткості і лаконічності у висловлюваннях.
1.
Як
називається перший друкований словник української мови?
2. Останнім часом в українській мові після
позначення римськими цифрами століття пишеться однакове скорочення – ст. – для
слова століття і в однині, і в множині. Як читати це скорочене позначення століття у прикладі «У кінці ХХ і на
початку ХХІ ст. …»?
3. Як слід кваліфікувати виділені в поданих
реченнях слова?
Думав жити, поживати Та Бога хвалити, А довелося на чужині Тільки сльози
лити (Т.Шевченко). І коли вибрались на пригірок…, їм назустріч із-за
кучерявих садочків вийшло величаве, округле світило…
(У.Самчук).
Варіанти відповіді: 1.Синоніми. 2. Антоніми. 3. Повні омоніми. 4. Перифраз.
4. Складіть тлумачний словничок із слів, поясніть
їх значення, введіть у речення: еліта, табу, маргінал, репресія.
5. Котрі з поданих іменників належать до
чоловічого роду?
Рояль, рукопис, кріль, нежить, дріб, ступінь,
тюль, кір, біль, насип.
(5 балів)
ІV. Котрий термін треба вжити для позначення типу
мовлення нижченаведеного тексту?
І повіяла крилом заквітчана весна. Водою-туманом узявся білий сніг; зачорніла
з-під його похмура пожарина. І тихо-тихо крізь неї прозирнуло одно, друге,
третє… пробивалось, змагалось, силкувалось зеленіти… і зазеленіли, і вкрили
ввесь степ почорнілий, і веселим килимом прослався він до синіх хвиль
Козацького Моря (Б.Грінченко).
Варіанти відповіді: 1. Повість. 2. Розповідь (оповідь). 3. Новела. 4. Байка.
5. Роздум (міркування). 6. Сонет. 7. Казка. 8. Опис. 9. Роман. 10. Епопея.
(2 бали)
V. Запишіть правильно слова.
Пів/Англії, стат…ей,
напів/автомат, переді/мною, сто/п…ятдесяти/річ…, св…щен…ик, дит…ясла,
задньо/язичний, ім…ігрант, лексико/словотворчий, об…їж…ати, оранж…во/червоний,
край/небо, кра…вий, м…ясо/молочний, м…ясо/консервний, пів/ящика, стрес/реакція,
пів/на/пів, вушко/подібний.
(5
балів)
Усього – 55 балів
10 клас
Українська література
І. Напишіть твір-роздум на тему «Багато говорити й багато сказати – не є те саме» (Софокл). Сформулюйте
тезу, наведіть два-три переконливі докази, які найкраще аргументуватимуть ваші
міркування. Проілюструйте ваші думки посиланнями на приклади з художньої
літератури (укажіть проблему, порушену письменником, назву твору, назвіть
художній образ, який допомагає розкрити проблему, наведіть цитату із твору
тощо), історичні факти або випадки з життя.
(12 балів)
ІІ. Дайте відповіді на запитання, дотримуючись
чіткості й лаконічності у
висловлюваннях.
1. У якому епічному творі у
заголовок винесено злободенне соціальне питання?
2. Кому з письменників Іван Франко зізнавався: «Я мусив дивуватися Вашій
енергії, витривалості в праці і широкому
обсягові літературних та суспільних інтересів».
3. За яким принципом розгортається сюжет у повісті І.Нечуя-Левицького
«Кайдашева сім’я»?
4. У якому творі Іван Карпенко-Карий
художньо осмислив гайдамацький рух?
5. Про кого Іван Франко сказав:
«Обняти такий широкий горизонт, заселити його таким множеством живих людських
типів міг тільки першорядний поетичний талант і великий обсерватор людського
життя».
6. Який цикл віршів Лесі Українки присвячений Іванові Франкові?
7. Кого І.Франко назвав справжнім
продовжувачем шевченківських традицій у
поезії?
8. Назвіть автора вислову: «Людина –
найцікавіше для нас явище тому, що вона змінюється, ховає в собі всякі
несподіванки, не задовольняється жодною формою щастя».
9. Хто з письменників ХІХ століття започаткував новий етап у розвитку
української прози?
10. У чому виявляється проблематика
і новаторство драматургії Івана Франка?
(10 балів)
ІІІ. Продовжіть речення.
1. У драмі «Талан» М.Старицький порушує низку актуальних
питань: ...
2. Іван Карпенко-Карий кардинально змінює жанр комедії: ...
3. У передмові до поеми «Мойсей» І.Франко зазначав: «Основною темою поеми я
зробив смерть Мойсея як пророка,
непризнаного своїм народом». Ця тема…
4. Образ України окреслюється у багатьох віршах збірки П.Грабовського «Пролісок»: ...
5. У романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас
Мирний порушує такі проблеми: …
(5 балів)
10 клас
Українська
мова
І. Запишіть речення, розставивши пропущені розділові знаки, побудуйте його структурну схему, зробіть
повний синтаксичний розбір (підкресліть члени речення, надпишіть над кожним
словом частину мови, дайте загальну характеристику всій конструкції і
компонентам як простим реченням).
З острахом і невеселою радістю що пробивалася
крізь усі тривоги я вискочив на весняну вулицю де кожна калюжка тримала в собі
клапоть сонця (М.Стельмах).
(8 балів)
ІІ. Дайте відповіді на запитання,
дотримуючись чіткості й лаконічності у
висловлюваннях.
1. Чим пояснити, що іменник
ІІ відміни кінь у родовому відмінку
множини має форму коней? Адже
іменникам цієї відміни властиве закінчення -ів
2. Чи відмінюються
числівники півтора, півтори, півтораста?
3. Що означає частинка -тека
у словах фільмотека, картотека, бібліотека тощо.
4. З’ясуйте, чому в
словосполученні одеські бульвари перше слово треба писати з малої літери.
5. У котрому реченні є
фразеологізм зі значенням «що-небудь невпорядковане»?
Словом – горох з капустою, нічого
не розбереш, що там діється (М.Коцюбинський). До Гайденка вже щось не став
Раденко їздити: мабуть, глек розбили (Б.Грінченко). Мотря вхопила півня за
ногу, витягла з борщу та й дала драла з хати (І.Нечуй-Левицький).
(5 балів)
ІІІ. Від поданих слів і словосполучень утворіть складні слова,
поясніть їх правопис.
Рука, писати; земля, копати;
красно мовити; література, знати; чорний, слива; східні, слов’яни; легкий,
атлетика; Європа, Азія; зовнішній політика; шістнадцять, рік; 584, грами ; 746, літрів ; важкий,
хворий.
(6 балів)
ІV. Які з двох варіантів –
протягом і на протязі – найдоцільніше вживати, коли йдеться про час?
(4 бали)
V. У котрих словосполученнях відносні прикметники вжито у
значенні якісних?
1. Золота пора. 2. Дерев’яний погляд. 3. Малинова
хустка. 4. Мідний перстень. 5. Кришталева вода. 6. Скляний посуд. 7. Сталева
воля. 8. Малиновий сік. 9. Сніговий покрив. 10. Вітрильний човен.
(5 балів)
Усього – 55 балів
11 клас
Українська література
І. Напишіть твір-роздум на тему «Людина за будь-яких умов повинна зберігати свою
гідність». Сформулюйте тезу, наведіть два-три
переконливі докази, які найкраще аргументуватимуть ваші міркування.
Проілюструйте ваші думки посиланнями на приклади з художньої літератури
(укажіть проблему, порушену письменником, назву твору, назвіть художній образ,
який допомагає розкрити проблему, наведіть цитату із твору тощо), історичні
факти або випадки з життя.
(12 балів)
ІІ. Дайте відповіді на запитання,
дотримуючись чіткості й лаконічності у
висловлюваннях.
1. Як ви розумієте вираз
«класична література»? Назвіть прізвища письменників-класиків.
2. Назвіть незвичайні
деталі, які ускладнюють «пролог» новели М.Хвильового «Я (Романтика)».
3. Який часовий потік пронизує прозу М.Хвильового?
4. Блискучим новелістом
ХХ століття В.Шевчук назвав…
5. Що означають слова,
від яких походять назви літературних напрямів: «футуризм», «модернізм»,
«натуралізм»?
6. У якому творі Остапа Вишні найповніше викладено
його літературно-естетичні погляди?
7. Кого називали «королем українського тиражу» в
20-30 рр. ХХ ст.?
8. Про кого з письменників Олесь Гончар сказав:
«Поет людської чистоти»?
9. Яку художню роль у романі «Вершники» Ю.Яновського
відіграє новела «Подвійне коло»?
10. Хто сказав про М.Куліша: «Поринути у твори Куліша – це значить поринути в
український національний світ на всю його глибину»?
(10 балів)
ІІІ.
Продовжіть речення.
1. Куліш активно поєднував літературну діяльність
з громадською роботою: …
2. Особливості композиції п’єси «Ярослав Мудрий»
Івана Кочерги такі:..
3. Згубні наслідки класової боротьби, які призвели
до трагедії усього народу і окремих родин, зображені у творах…
4. Художніми особливостями роману-хроніки «Марія»
Уласа Самчука є…
5. У романі «Тигролови» І.Багряний порушує такі
проблеми:…
(5 балів)
11клас
Українська мова
І. Запишіть
речення, розставивши пропущені розділові знаки,
побудуйте його структурну схему, зробіть повний синтаксичний розбір
(підкресліть члени речення, надпишіть над кожним словом частину мови, дайте
загальну характеристику всій конструкції і компонентам як простим реченням).
Здавалося хвилинами що сонце осередок світу та життя сховалося сьогодні між
мереживо гілок і листя яблунь груш і черешень щоб зробити осередком справжнього
духовного життя і людяності та душевного тепла і молодечого захоплення цю
русяву істоту яка себе назвала мавпою (О.Турянський).
(8 балів)
ІІ. Дайте відповіді на запитання, дотримуючись
чіткості й лаконічності у висловлюваннях.
1. Наведіть п’ять прикладів
слів, які зазнали орфоепічних видозмін.
2. Назвіть найголовніші
стилістичні різновиди лексики сучасної української мови.
3. Який корінь у слова Україна? Як розбирати це слово і похідні
від нього, зокрема українець?
4. У котрих словах,
утворених за допомогою суфіксів -ськ-, -ств-, реалізовано фонетичний принцип
правопису цих суфіксів і кінцевих приголосних твірних основ?
1. Ірпінський. 2.Черемоський. 3. Поліський. 4. Меккський. 5.Подільський. 6.
Петербурзький. 7. Ла-маншський. 8. Казахський. 9. Лодзький. 10. Баскський.
5. Котрі з поданих іменників
уживаються лише у формах однини?
1. Грип. 2.Бджільництво. 3. Живопис. 4. Сало. 5.Завзятість. 6. Ботвиння. 7.
Свинина. 8. Озеленення. 9. Магній. 10. Білизна.
(5 балів)
ІІІ. Які з виділених іменників потрібно вживати в cловосполученнях:
ставлення до людей / відношення до людей; льготи
для постійних клієнтів / пільги для
постійних клієнтів; свідоцтво
очевидців / свідчення очевидців;
міжнародне положення / міжнародне становище; важке положення хворого / важкий стан хворого; показник якості / покажчик
якості; розгрузити машину / розвантажити машину, відносяться з розумінням / ставляться з розумінням; триває підписка на газету / триває передплата газети; витікає висновок / можна
зробити висновок.
(5 балів)
ІV. Яких слів, що мають антоніми, більше:
абстрактних чи конкретних, з прямим значенням чи переносним? Підберіть антоніми
до таких слів:
Абсурдний, абсолютний, галантний, гігроскопічний, детальний, дефіцитний,
еволюційний, епізодичний, ефемерний, інноваційний, консервативний,
ліквідований, обґрунтований, практичний, рельєфний, синтезований, трагічний,
універсальний, цілісний, цілковитий.
(10 балів)
V. Запишіть слова, згрупувавши їх відповідно до правил вживання апострофа.
Під…юдити, б..язь, кон…юнктура, б…юлетень, різьб…яр, Ф…єзоле, р…юкзак, цв…ях, п…юре, п…юпітр, різдв…яний, мін..юст, к…янті, повітр…я, від…ємний,
тьм..яний, р…ясно, миш..як, транс…європейський, пр…ямий,
(5 балів)
Усього –
60 балів
Немає коментарів:
Дописати коментар